Ентоні Гопкінс

1963 — закінчив Королівську академію драматичного мистецтва і почав роботу у театрі.

1967—1970 — був членом трупи Британського національного театру, потім переїхав до США і почав зніматися у кіно та на телебаченні.

1992 — отримав нагороду «Оскар» за роль маніяка-канібала в «Мовчанні ягнят».

Режисерська робота Гопкінса — кінострічка «Серпень» (1996), за мотивами твору Антона Чехова «Дядя Ваня».

1987 — отримав від королеви Єлизавети II титул командора ордену Британської імперії, у 1993 — лицаря-бакалавра. Так був оцінений його доробок у кіномистецтві та участь у популяризації Британії у світі.

12 квітня 2000 — зберігаючи британське громадянство, Гопкінс став громадянином США.

26 квітня 2021 року — отримав нагороду «Оскар» у номінації «Найкращий актор» за роль у фільмі «Батько»[5].

Ентоні Гопкінс був тричі одружений. Перший шлюб з акторкою Петронеллою Баркер тривав всього 6 років (1966-1972). Від шлюбу з'явилася донька Ебіґейл Гопкінс (народилася 20 січня 1968). Актор не спілкується ні з дружиною, ні зі своєю донькою. В одному зі своїх інтерв'ю він розповів, що навіть не знає, чи має онуків.[6]. З народженням доньки шлюб почав розпадатись, а Ентоні Гопкінс — зловживати алкоголем.

Другий шлюб Ентоні Гопкінса був з Дженніфер Лінтон і тривав 29 років (1973-2002). Вперше Дженніфер Лінтон познайомилася з Ентоні Гопкінсом у 1971 році. У той час вона працювала асистенткою режисера у студії Pinewood. Лінтон познайомилася з Гопкінсом, коли поїхала забирати його з аеропорту, позаяк він був надто п’яний і пропустив свій рейс. Роман виник, коли актор ще був одружений, і заради неї він залишив першу дружину і доньку.[7]. Розлучились Ентоні Гопкінс і Дженніфер Лінтон через те, що актор переїхав до США і отримав американське громадянство, а Дженніфер захотіла залишитися в Англії. Пізніше в інтерв’ю Гопкінс зізнався, що він жив окремо від дружини кілька років перед офіційним розлученням. [7]

Третій шлюб Ентоні Гопкінса зі Стеллою Аррояве триває з 2003 року і досі. [8]

За підтримки другої дружини актор боровся з алкоголізмом.[7] З 1975 року Ентоні Гопкінс перестав уживати алкоголь. Його наштовхнула на це одна з подій – коли 29 грудня він, сильно напившись, опинився в Аризоні, абсолютно не пам'ятаючи і не знаючи, як і чому він туди приїхав. [9].

У 2017 році актор зізнався, що в нього Синдром Аспергера.[10]

Актор зіграв у 141 фільмі.[11] Гопкінс відомий тим, що грає асоціальних персонажів, злочинців, диктаторів, а також відомих постатей. Наприклад, серійного вбивцю-канібала Ганнібала Лектера в фільмі «Мовчання ягнят». У цьому фільмі він з’являється на екрані лише протягом 16 хвилин і за ці хвилини актор отримав премію Оскар у номінації «Найкраща чоловіча роль». [12][13]

Він також грав низку історичних постатей. Зокрема: колишніх президентів США Джона Квінсі Адамса та Річарда Ніксона, диктатора Адольфа Гітлера, кінорежисер Альфреда Гічкока, Папу Римського Бенедикта XVI, письменника Клайва Стейплза Льюїса, політика Девіда Ллойда Джорджа.[11]

Актор підтримує і бере участь в багатьох благодійних проєктах, зокрема екологічного напряму і проєкти з боротьби із нарко- та алкозалежністю. Наприклад, у 1992 році він став основним меценатом британської благодійної організації Forward Trust та фінансово посприяв відкриттю першого підрозділу інтенсивної реабілітації від наркотиків та алкоголю. [14]

У 1998 він пожертвував 1 млн фунтів на збереження національного парку Snowdonia National Park у місті Вельс.[15].

Гопкінс також є відомим членом групи з охорони навколишнього середовища Грінпіс. У 2007 році він брав участь у телевізійній рекламній кампанії проти полювання на китів у Японії. [16]

• Гопкінс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.