Модель Ландау— Зенера

Модель Ландау— Зенера (англ. Landau — Zener model) — напівкласична модель для ймовірності (Р) діабатичної реакції, що відбувається шляхом перескакування з однієї поверхні потенціальної енергії для одного електронного стану на поверхню іншого при униканні точки перетину:

P= exp (- 4π²ε²₁₂ h⁻¹V⁻¹|s₁- s₂|⁻¹),

де ε — енергетична щілина між двома адіабатними електронними станами в точці перескоку, |s₁- s₂| — різниця між нахилами потенціальних кривих, що перетинаються в цій точці, а V — швидкість вздовж координати реакції.