Модричі-1

Модричі-1 — городище руського часу (урочище Кіптяж (Тептюж)), яке розташоване неподалік (близько 8 км на північний захід) від городища у Стебнику.[1]

Городище Модричі 1 знаходиться в південній околиці м.Дрогобич, займає мисоподібне відгалуження південного схилу гори Тептюж. З південного та західного боку омивається р.Вишницею неподалік її впадіння в р.Тисмениця[2]

І. Франко в повісті «Boa Constrictor» (1878 р.):

…Вони ішли через Тептюж, лишаючи Губиц збоку. Сонце сходило над Дрогобичем і облило кровавим світлом ратуш, костел і церков святої Тройці. Сюди ближче вилася, блискотячи, мов золота змія, Тисьмениця і шваркотіла в віддалі по камінні. Дуби в Тептюжі іно що зачинали розвиватися, зато сподом ліщина шевеліла вже своїм широким темно-зеленим листям… Ось вони минули Тептюж, – перед ними поле зелене, свіже, далі лука, замаєна цвітами, знов горбок, через котрий гадиною звивається стежка, – і ось бориславська кітлина.

Під час археологічних розкопок проведених в період з 05.06 по 26.06.2010 р. студентами І курсу (70 осіб) історичного факультету ДДПУ ім.І.Франка, що проходили археологічну та науково-дослідну практику в урочищі Тептюж Дрогобицького району Львівської області, на автономній базі “Наметове містечко «Тептюж-2010» під керівництвом кандидата історичних наук Романа Миськи було взято три проби деревини (два фрагменти колод та кілька фрагментів фашини), які були передані професорові Краківської гірничо-видобувної академії Мареку Кромпцу для проведення аналізів. Результати радіовуглецевого аналізу двох проб[2]:

  • 1 проба – фрагменти фашини були датовані 910 ± 40 років тому, що дає по калібрації ймовірну (95,4%) дату 1030 – 1210 рр. н. е.;
  • 2 проба – фрагмент вербової колоди був датований 1080 ± 40 років тому, що дає по калібрації ймовірну (95,4%) дату 880 – 1030 р. н.е.

Потрібно відзначити, що городище у Стебнику мало вихід до перевалу у Східниці, й далі по р.Стрий – до Тустані та Верхнього Синьовиднього, через які пролягала «Руська путь», один з найбільш відомих тогочасних шляхів на Закарпаття та Угорщину.[3][4] Вочевидь, одне з відгалужень «Руської путі» було пов'язане з солеварним промислом в районі Дрогобича, що і зумовило будівництво тут укріплених поселень Стебник та Модричі І.

Достовірно відомо, що села Модричі, Губичі та Дережичі, які складали трикутник, в центрі якого розташована гора Тептюж, були кілька разів повністю спустошені татарськими набігами[5]: у 1624 р. (охоплено м. Дрогобич), взимку 1626 р. (м. Дрогобич не охоплено), а також в часі козацько-татарського набігу 1648 р.

Примітки

Миська Р., Лазорак Б. Археологічні дослідження в урочищі Тептюж (Кіптяж) 2010 р. (південна околиця Дрогобича) // Старожитності Дрогобиччини. – 2010. – № 3-4. – С. 3-5.

  1. Володимир Шишак, Віталій Ляска. Городище Стебник у передгір'ї Карпат // Дрогобицький краєзнавчий збірник/Ред.кол. Л.Тимошенко (голов.ред.), Л.Винар, Л.Войтович, Г.Гмітерек та ін.– Вип.XIV-XV.– Дрогобич: Коло, 2011.– 648 с. Наклад 300. ISBN 978-966-2405-68-2
  2. Роман Миська. Археологічні дослідження середньовічного городища Модричі І у передгір'ї Карпат// Дрогобицький краєзнавчий збірник/Ред.кол. Л.Тимошенко (голов.ред.), Л.Винар, Л.Войтович, Г.Гмітерек та ін.– Вип.XIV-XV.– Дрогобич: Коло, 2011.– 648 с. Наклад 300. ISBN 978-966-2405-68-2
  3. Рожко М. Заселенність Українських Карпат у княжий період (IX – XIV ст.). – С. 46-47
  4. Пришляк В. Середньовічні шляхи Галицько-Волинських земель в епоху Романовичів // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя народження Данила Галицького. – Львів, 2001. – С. 224
  5. Gliwa A. Zimowy najazd tatarów krymskich na Rzeczpospolitą w 1626 r. I jego skutki na terenie ziemi Przemyskiej // Rocznik Przemyski. – Przemyśl, 2006. – T. XLII. – Z. 1. – S. 3-58+karta

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.