Мразниця (село)

Свою назву воно, отримало тому, що місцеві монахи, які проживали в горах коли зранку виходили на вулицю бачили «мразь»(туман, капельки роси). Назва подібна до назви ріки у Хорватії — Мрежниці.

Ретранслятор на г. Городище

Про древню історію цих поселень свідчать деякі топонімічні назви, а також ряд археологічних пам'ятників і історичних документів. Так, одна з гір на південно-західній околиці Борислава досі називається «Городище» (646 м), що вказує на існування тут в давнину укріпленого поселення. Таке ж поселення — городище існувало і в іншій частині міста — Мразниці[1]. В акті від 1525 року про розмежування сіл Тустановичі і Губичі гора, що розділяла їх, названа «Сторожньою». Це свідчить про її оборонне значення в минулому.

Борислав, Тустановичі, Мразниця і Котів (Губичі були королівським володінням) належали приватним землевласникам — дрібномаєтним українським шляхтичам Пустомитівським та Попелям.

Як і Губичі (село теж ввійшло до складу міста Борислав), було невелике, про що свідчить статистика обліку австрійських землеволодінь за 1787 рік.

До кінця існування Речі Посполитої, в 70-х рр.. XVIII ст. Борислав і Мразниця були власністю брацлавського підчашника (помічник, замісник чашника) Я. Копистінского, якому належало також сусіднє село Попелі. Господарем Тустановичів був граф М. Остророг.

У 1772 році західноукраїнські землі захопила Австрія. Австрійська влада провела в 1787 році перепис землеволодінь. У Бориславі тоді налічувалося 55 селянських дворів, 4 млини, 2 корчми і церква; в Мразниці — 26 дворів і 2 корчми, в Тустановичах — 131 двір, млини 2, 3 корчми і церква; в с. Губичі — 25 дворів, корчма і церква, в Бані-Котовській — 81 двір і 2 корчми[2].

За переписом 1900 року село займало площу 972 га, було 88 будинків, проживало 627 осіб (115 римокатоликів, 418 грекокатоликів і 94 юдеї; 115 поляків, 418 українців і 94 німці), були 75 коней, 186 голів великої рогатої худоби і 16 свиней. А на землях фільварків площею 959 га були 39 будинків і проживав 181 мешканець (Діл — 2 будинки і 6 мешканців, Мразниця — 24 і 95, Ріпне — 13 і 80), за конфесіями: 54 римокатолики, 68 грекокатоликів, 55 юдеїв і 4 інших віровизнань; етнічно: 61 німець, 67 українців і 53 поляки), було 11 коней, 31 голова великої рогатої худоби. Загалом було 1931 га угідь (з них 1910 га оподатковуваних: 82 га ріллі, 186 га лук, 62 га садів, 90 га пасовищ і 1546 га лісу).[3]

20 травня 1930 року році Мражниця, а також села Тустановичі, Баня Котівська і Губичі були приєднані до міста Борислав.[4]

Сакральні:

Церква Успіння Пресвятої Богородиці[5] — храм Української греко-католицької церкви, розташований у місті Бориславі Львівській області, по вул. С. Бандери. Побудований у листопаді 1929 року.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ Московського Патріархату)[5] — Колишній філіальний римо-католицький костел Ісуса Христа збудовано і освячено в 1934 р.

• Мрежниця
• Білі хорвати
• Модричі-І
• Самобор

• Борислав інфо^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• http://test.svitosvit.ua/file.aspx?id=785151%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
• Mraźnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 761. (пол.)