Мокен (народ)

Мокен (також Mawken або Morgan; бірм. ဆလုံ လူမျိုး; тай. ชาวเล, трансліт. chao le, дос. «sea people») — австронезійська етнічна група на архіпелазі Мергуї (група приблизно з 800 островів, на які претендують М'янма і Таїланд.) чисельністю від 2000 до 3000 тисяч чоловік, культура якої заснована на кочовому способі життя. Більшість представників — мисливці-збирачі на морі.

Мокен
Moken
Дівчинка народу мокен
Кількість ~ 2,000-3,000 осіб
Ареал  Таїланд, М'янма
Раса південні монголоїди
Мова мокенська мова

Перебувають під загрозою зникнення.

Ареал проживання
Регіони, заселені людьми, що відомі як  "морські цигани"[1]:
   Orang Laut
   Moken
   Sama-Bajau

Тайські мокени проживають в селах, розташованих на Сурінських островах (Національний парк Му Ко Сурін)[2][3] в Пхукеті, на північно-східному березі острова Пхукет і на сусідніх островах Пхіпхі в провінції Крабі[4].

Етимологія

Називають себе мокен. Назва "мокен" включає всі племена, які розмовляють австронезійськими мовами і живуть на берегах і островах в Андаманському морі, на західному березі Таїланду, в провінціях Сатун, Транг, Крабі, Пхукет, Панг Нга, і Ранонг, біля архіпелагу Мергуї держави М'янма. Група включає в себе мокенів, мокленів (моклемів), оранг-сірехів і оранг-лаутів. Останні ж, оранг-лаути є змішаним народом, який сформувався, коли малайці з'явилися на острові Ланта і змішалися з прото-малайцями оранг-сірех, що жили на цьому острові.

Бірманці називають мокенів Selung, Salone, або Chalome[5].

У Таїланді їх називають Chao Ley (люди моря) або Chao nam (люди з води), хоча ці терміни також вільно використовуються для позначення ураков-лавой і навіть оранг-лаут. У Таїланді освічених мокенів називають Thai Mai (нові тайці).

Мокен також називають морськими циганами, загальним терміном, який відноситься до всіх народів Південно-Східної Азії. Урак-лавой іноді класифікуються як мокенів, але вони відрізняються лінгвістично і етнологічно, мокен набагато тісніше пов'язані з малайцами[6][7].

Мова

Мокени визначаються за спільною культурою і розмовляють мокенською мовою, що належить до австронезійської мовної родини.

Образ життя
Човен мокенів

Знання мокенів про море, його флору і фауну допомагає їм виживати, використовуючи для добування їжі списи і сітки.

Частина бірманських мокенів досі веде кочовий спосіб життя, мешкаючи більшу частину свого життя в морі на дерев'яних човнах, що називаються "Кабанга", які слугують не лише як транспорт, а й як кухня, спальня і вітальня.

Урядовий контроль

Спроби асиміляції

Спроби М'янми і Таїланду асимілювати мокенів в більш широку регіональну культуру практично не мали успіху. Наразі мокен стикаються з невизначеним майбутнім, оскільки їхня популяція зменшується, а кочовий спосіб життя та неврегульованість правового статусу спонукає до нехтування імміграційнимим законами, програмами зі збереження і  розвитку морського середовища.[8][9][10][11]

Індійське цунамі 2004 року

У 2005 році ЗМІ приділяли велику увагу островам, де живуть мокени, під час відновлювальних робіт після руйнівного цунамі в Південно-Східній Азії, яке забрало сотні тисяч життів. Завдяки знанням мокен про море, під час цунамі 2004 року вдалося врятуватися великій кількості людей.[12][13]

Див. також

Оранг-лаут

Примітки
  1. David E. Sopher (1965). "The Sea Nomads: A Study Based on the Literature of the Maritime Boat People of Southeast Asia". Memoirs of the National Museum. 5: 389–403.
  2. Environmental, social and cultural settings of the Surin Islands
  3. "Национальный парк Му Ко Сурин" National Park, Wildlife and Plant Conservation Department, Bangkok, Thailand Архівовано 2014-06-27 у Archive.is;
  4. Bauerlein, Monika (November 2005) "Sea change: they outsmarted the tsunami, but Thailand's sea gypsies could be swept away by an even greater force" Mother Jones 30(6): pp. 56–61;
  5. Anderson, John (1890). The Selungs of the Mergui Archipelago. London: Trübner & Co. pp. 1–5.
  6. Classification of Urak Lawoi language
  7. Dr. Supin Wongbusarakum (December 2005). Urak Lawoi of the Adang Archipelago, Tarutao National Marine Park, Satun Province, Thailand (Microsoft Word). Архів оригіналу за 28 червня 2006. Процитовано 1 серпня 2015.
  8. Some classifications do not include Moken under the Malayan languages, or even under the Aboriginal Malay group of languages. "Ethnologue report for Moken/Moklen" Ethnologue. Moken is considered part of, but isolated within the (Nuclear) Malayo-Polynesian family, displaying no particular affinities to any other (Nuclear) Malayo-Polynesian language. Moreover, it has undergone strong areal influence from neighbouring Mon–Khmer languages, comparable to, but apparently independently from the Chamic languages.
  9. 'The ocean is our universe' - Survival International. Survivalinternational. Процитовано 8 січня 2017.
  10. The Moken of Burma and Thailand. Human Rights Watch. Процитовано 8 січня 2017.
  11. The Moken. Projectmoken.com. Процитовано 8 січня 2017.
  12. Leung,Rebecca (25 грудня 2005). Sea Gypsies See Signs In The Waves. 60 Minutes (CBS News).
  13. Jones, Mark (6 травня 2005). Thailand's fisherfolk rebuild after tsunami. Reuters. Архів оригіналу за 23 травня 2006. also from

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.