Австронезійські мови

Австронезі́йські мо́ви (лат. auster — південь і грец. νήσος острів) група мов народів Південно-Східної Азії і Тихоокеанських островів.

Схема міграції австронезійських мов

Австронезійськими мовами розмовляє приблизно 386 мільйонів людей від Мадагаскару до острова Пасхи, а звідти ще й до Тайваню. Незважаючи на назву мовної родини, деякими з австронезійських мов, наприклад, малайською, розмовляють також на континентах, зокрема в Азії. Серед австронезійських мов багато мають тільки жменьку мовців, що живуть у межах одного острова, але є й такі, що мають десятки мільйонів мовців і статус офіційних у великих державах.

Найбільша різноманітність мов цієї родини на Тайвані свідчить про те, що, мабуть, Тайвань був стартовим пунктом, звідки австронезійські мови почали розповсюджуватися через моря й океани[1] . Було, мабуть, дві хвилі міграції — перша, малайсько-полінезійська, проходила через Філіппіни, Індонезію та Меланезію, друга, океанічна, в Полінезію та Мікронезію.

Класифікація

Спорідненість австронезійських мов була очевидною ще для дослідників XVIII століття, які складали короткі словнички мов народів відкритих земель, наприклад, схожості між малайською, малагасійською (о. Мадагаскар) і рапануйською (о. Пасхи) мовами:

  • mata — maso — mata око;
  • langit — lanitra — rangi небо;
  • hati — aty — ate печінка;
  • mati — maty — mate вмирати.

Порівняльно-історичне дослідження австронезійських мов було розпочато В. фон Гумбольдтом в 1830-х рр..; основи сучасної реконструкції праавстронезійського мови закладені в роботах О. Демпвольфа (1-я третина XX ст.), але багато деталей історії та класифікації австронезийских мов залишалися неясними. Новий етап вивчення австронезійських мов почався з 1950-х рр.. (роботи І. Дайена, О. Даля, Р. Бласта та ін.) За сучасними уявленнями, розпад праавстронезійської мови почався на рубежі V—IV тис. до н. е.. (але можливо і раніше), наступні міграції та супутні їм мовні контакти, особливо з субстратною мовами Південно-Східної Азії та Нової Гвінеї, значно ускладнили споконвічну картину взаємини мов.

Див. також

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.