Моламенкінг

Моламенкінг (Моламенгінг, Molamenqing, Phola Gangchen, кит. 摩拉 门 青) (7703 м) — східна вершина Шиша Пангми, найнижчого з восьмитисячників[1]. Вершини розташовані на хребті Джуган Хіма в Гімалаях на території Тибету за декілька кілометрів від кордону з Непалом. (Джуган Хіму часто розглядають як частину Лангтанг Хіми).

Моламенкінг 摩拉 门 青
Шиша Пангма (ліворуч) та Моламенкінг (правіше), вид з півдня з літака Шиша Пангма (ліворуч) та Моламенкінг (правіше), вид з півдня з літака
28°21′17″ пн. ш. 85°48′39″ сх. д.
Країна	Непал
Система	Гімалаї
Тип	гора
Висота	7703 м
Висота відносна	431 м
Перше сходження	1981 р., Б. Фармер, Р. Прайс
Ідентифікатори і посилання
peakbagger.com	10632
GeoNames	7302356
Моламенкінг Моламенкінг (Непал)
Моламенкінг у Вікісховищі

Моламенкінг досить маловідомий пік, не в останню чергу через відсутність статусу незалежної вершини. Його перевищення, тобто найбільш низька точка на з'єднанні з Шиша Пангмою становить усього 430 м, що порівняно мало для того щоб вважати Моламенкінг повноцінним незалежним гімалайським піком (перевищення повинно становити 500 м, до прикладу один з високих семитисячників, Гашербрум III, теж не проходить цей критерій самостійності). Без урахування же 500-метрового критерію Моламенкінг є 36-ою по висоті вершиною світу.

Моламенкінг насолодився короткочасної славою на початку 80-х років. У той час він був одним з найвищих нескорених піків світу (навіть враховуючи його несамостійність). Новозеландська команда, доповнена китайськими альпіністами, була однією з перших західних експедицій, які отримали дозвіл на сходження в Тибеті після закінчення Другої світової війни. Вона стала першою, і на сьогоднішній момент останньою експедицією, яка зробила спробу сходження і підкорила вершину. Сходження почалося зі східної сторони Моламенкінга, але експедиція вибрала довгий шлях по північній стороні Шиша Пангмаи, і фінальний штурм був здійснений із заходу, з сідловини, що розділює вершини.

«Гімалайський журнал» не містить записів про інші спроби сходження на Моламенкінг.