Молдовсько-український кордон

Кордон між Румунією та Радянським Союзом існував до 1940 року: тоді у складі УРСР була Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка площею 8288 км². З 28 червня по 3 липня 1940 було здійснено приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР , і керівництво СРСР вирішило виділити зі складу УРСР Молдавську АРСР і зробити її окремою республікою в самому складі Союзу. До СРСР відійшли землі площею 28250 км², куди входили великі міста Рені , Ізмаїл , Кілія та Аккерман .(частина приєднана до УСРР). Невелика частина на сході та півдні відійшли до новоствореної Молдови.

З липня 1941 року по 20 серпня 1944 року ці території були фактично під контролем Румунії, тоді - союзниці нацистської Німеччини. Після Ясько-Кишиневської операції та звільнення Молдови радянський контроль було відновлено. Поточний стан був затверджений після територіального обміну між Молдовою та Україною, що трохи збільшило площу Молдови на півночі та півдні (поточна – 33843 км²). Тим не менш, деякі питання між Молдовою та Україною щодо кордону ще не вирішені через наявність безлічі зигзагів, що розрізають залізниці, що проходять через кордон  .

Сучасний державний кордон між Республікою Молдова та Україною існує з моменту розпаду СРСР , коли Молдовська РСР та Українська РСР стали окремими державами.

У північній частині молдавсько-українського кордону знаходиться найбільша її віддалена ділянка, на своєрідному «трикутнику» заввишки 4 км — це село Мамалига, що стоїть на річці Прут , де знаходиться і однойменний КПП. Звідти слідує наземний маршрут до русла Дністра, що двічі перетинає кордон. Цей маршрут поділяє і румуномовну частину Одеської області України, і Молдову, і невизнану Придністровську Молдавську Республіку . Маршрут йде вздовж Прута із заходу на схід, потім повертає на північний захід, а потім на південний захід, утворюючи своєрідний трикутник, віддалений на 340 м від злиття Прута із Дністром.

У 1992 році цей трикутник фактично опинився за 230 м на захід від кордону і за 1577 м вниз за течією від злиття Прута. Ділянка площею 4,72 км² носить назву «Ріпа з Миндрешті», що належить де-юре місту Рені Одеської області, а де-факто — молдавському місту Джурджулешть.

Принцип стійкості кордону, вироблений ще Еммануелем де Мартоном, щодо молдавсько-української не діє досі, незважаючи на затвердження основного виду кордону ще за часів СРСР. Вона сім разів перетинає залізницю Чернівці — Могилів-Подільський , двічі — автомобільну дорогу Одеса — Рені. Також у Молдови немає виходу до Чорного моря (максимальна наближеність країни становить 850 м на кордоні), а з акваторії Дунаю їй належить лише 340 м. Для порівняння — у 1918 році Молдавська Демократична Республіка мала 135 км морського узбережжя і 50 км узбережжя Дунаю.

Це призвело до утворення значних транспортних проблем та труднощів у плані матеріально-технічного забезпечення, вилившись у низку територіальних суперечок . У 1997 році було запропоновано варіант про зміну кордону біля міст Паланка та Рені , які реалізували у 2011 році. Україні відійшла частина шосе Одеса — Рені, а Молдові — частина узбережжя Дунаю, де було збудовано перший молдавський порт .

• 
  Мапа Молдавської РСР, 1940
• 
  Проблемним є кордон з невизнаним Придністров'ям