Момо (ескортний есмінець)

Момо (Momo, яп. 桃) – ескортний есмінець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

«Момо»
桃
Служба
Тип/клас	ескортний есмінець типу «Мацу»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф ВМФ у Майдзуру
Закладено	5 листопада 1943
Спущено на воду	25 березня 1944
Введено в експлуатацію	10 червня 1944
На службі	1944
Загибель	15 грудня 1944 потоплений у Південнокитайському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1260
Довжина	100,0 м
Ширина	9,4 м
Осадка	3,3 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 2 парові котла
Потужність	19000 к.с. (14 МВт)
Швидкість	27,8 вузла
Дальність плавання	3 500 миль (6 500 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	211
Озброєння
Артилерія	3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармат Тип 89
Торпедно-мінне озброєння	4 (1х4) × 610-мм торпедних апаратів (4 торпеди) 36 глибинних бомб
Зенітне озброєння	25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат

15.12.44

Район потоплення «Момо»

Корабель, який став четвертим серед ескортних есмінців типу «Мацу», спорудили у 1944 році на верфі ВМФ у Майдзуру.

Перші кілька місяців після завершення Момо провів у водах Японського архіпелагу, при цьому з 15 липня 1944-го його включили до 43-ї дивізії ескадрених міноносців.

25 жовтня 1944-го Уме разом зі ще 3 ескортними есмінцями вийшли з Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю) для супроводу легкого авіаносця «Рюхо» та ескортного авіаносця «Кайо», які виконували завдання із доставки матеріальних припасів авіації на острів Формоза. 27 – 30 жовтня загін побував у Кіруні (наразі Цзілун), а 2 листопада повернувся у Японію та прибув до Куре. 

9 листопада 1944-го Уме та 4 ескортні есмінця, легкий крейсер та есмінець вирушили з Японії, маючи завдання супроводити до Маніли 2 лінкора-авіаносця. 12 листопада загін вийшов з Мако (база на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), а наступної доби на тлі чергового потужного авіаудару по Манілі командування вирішили перенаправити кораблі до островів Спратлі, де час від часу відстоювались японські кораблі. 14 листопада загін прибув сюди і того ж дня Уме, 2 інші ескортні есмінці та легкий крейсер «Ісудзу» попрямували до Маніли. Певний час вони вичікували слушної нагоди, а 18 листопада увійшли до Манільської бухти, вивантажили доправлені припаси та перед світанком 19 числа полишили Манілу, щоб не наражатись на можливі авіаудари.[1]

Первісно загін Момо  мав рухатись до Брунею в межах завдання із облаштування тут бази гідроавіації. Втім, всього за сотню кілометрів від виходу з Манільської бухти підводний човен торпедував та пошкодив «Ісудзу», який тепер у супроводі Момо прослідував для ремонту до Сінгапуру, куди кораблі прибули 22 листопада 1945-го. 24 листопада Момо вийшов до Брунею разом з есмінцем «Сімоцукі». 25 листопада останній був торпедований та потоплений підводним човном, після чого Момо провів порятунок вцілілих.

Через якийсь час Момо прибув до Маніли, де його задіяли у транспортній операції TA, метою якої була доставка підкріплень до затоки Ормок на Лейте (саме на цьому острові висадили перший десант союзників на Філіппінах). 5 грудня 1944-го Момо разом з двома іншими ескортними есмінцями вирушив з Маніли для супроводу конвою TA-8. На світанку 7 грудня розпочалась висадка, яка проходила під потужними ударами авіації, що призвело до втрати всіх транспортів. Втім, кораблі ескорту вціліли (Момо отримав незначні пошкодження, коли під час маневрування зачепив риф) та 8 грудня повернулись до Маніли.[2]

13 грудня 1944-го Момо вийшов з Маніли, разом з мисливцем за підводними човнами супроводжуючи транспорт Oryoku Maru в рейсі до японського порту Моджі. Наступної доби транспорт отримав серйозні пошкодження від ударів авіації та у підсумку був приведений до затоки Субік-Бей (дещо західніше Маніли). Після цього Момо попрямував на північ,[3] але 15 грудня за чотири сотні кілометрів на північний захід від Маніли[4] був торпедований та потоплений підводним човном USS Hawkbill, загинуло 92 члена екіпажу.[5]