Сімоцукі

Сімоцукі (Shimotsuki, яп. 霜月) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

«Сімоцукі»
霜月
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «Акідзукі»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф Mitsubishi у Нагасакі
Закладено	6 липня 1942
Спущено на воду	7 квітня 1943
Введено в експлуатацію	31 березня 1944
На службі	1944
Загибель	25 листопада 1944 потоплений у Південнокитайському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	2743
Довжина	134,2 м
Ширина	11,6 м
Осадка	4,2 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 3 парові котла
Потужність	52000 к.с. (39 МВт)
Швидкість	33 вузла
Дальність плавання	8 000 миль (15 000 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	263
Озброєння
Артилерія	8 (4×2) × 100-мм / 65 калібрів гармат тип 98
Торпедно-мінне озброєння	4 (1х4) × 610-мм торпедних апаратів, запас 8 торпед 56 глибинних бомб
Зенітне озброєння	25 (4х3 + 10х1) 25-мм гармат

25.11.44

Район потоплення «Сімоцукі»

Корабель, який відносився до есмінців типу «Акідзукі», спорудили у 1944 році на верфі компанії Mitsubishi у Нагасакі.

Перші два місяці після завершення Сімоцукі знаходився у водах Японського архупелагу, а 10 – 14 червня 1944-го здійснив перехід на Філіппіни до острова Гуімаррас (в одній з проток, яка веде із моря Сулу до внутрішньої частини архіпелагу). Тим часом американці 12 квітня почали операцію по узяттю під контроль Маріанських островів, які відносились до основного оборонного периметру Імперії. Головні сили японського флоту вийшли для контратаки та прослідували з Таві-Таві (архіпелаг Сулу) через внутрішні моря Філіппін. Тут Сімоцукі приєднався до них та 19 – 20 червня під час битви у Філіппінському морі разом з 6 іншими есмінцями та легким крейсером забезпечував охорону загону «А», при цьому ескорт не зміг захистити головні кораблі від підводних човнів, які 19 червня потопили 2 із 3 авіаносців. В битві японці зазнали важкої поразки і за кілька діб їх головні сили прибули до Японії.

8 – 20 липня 1944-го Сімоцукі прийняв участь у супроводі головних сил з Японії на якірну стоянку Лінгга, при цьому з 15 липня його включили до 41-ї дивізії ескадрених міноносців. З 4 по 15 серпня Сімоцукі охороняв конвой HI-70 під час його переходу з Сінгапуру до японського порту Моджі, при цьому першочерговим заваднням есмінця був супровід ескортного авіаносця «Сінйо».

В середині жовтня 1944-го союзники почали операцію на Філіппінах і 20 жовтня Сімоцукі та ще 7 есмінців і 2 легкі крейсери вийшли з Японії на південь для супроводу з’єднання адмірала Одзави, яке включало 4 авіаносці та 2 переобладнані лінкора-авіаносця. Всі вони разом мали лише сотню літаків, при цьому головною метою загону Одзави було відволікання на себе основних сил супротивника, щоб дозволити з’єднанню адмірала Куріти, яке рухалось через внутрішні моря Філіппін, атакувати транспорти вторгнення. 25 жовтня головні сили Одзави були знищені у Філіппінському морі в битві біля мису Енгано, при цьому Сімоцукі спершу разом з легким крейсером «Ісудзу» прийняв участь у порятунку вцілілих з легкого авіаносця «Тітосе», а потім супроводжував загін лінкорів-авіаносів «Ісе» та «Хюґа», які безуспішно спробували відшукати та атакувати ворожі кораблі. Сам Сімоцукі зазнав певних пошкоджень від близького розриву та після повернення на базу пройшов короткочасний ремонт.

9 листопада 1944-го Сімоцукі, легкий крейсер та 5 ескортних есмінців вирушили з Японії, маючи завдання супроводити до Маніли 2 лінкора-авіаносця. 12 листопада загін вийшов з Мако (база на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), а наступної доби на тлі чергового потужного авіаудару по Манілі командування вирішили перенаправити кораблі до островів Спратлі, де час від часу відстоювались японські кораблі. 19 – 22 листопада Сімоцукі прийняв участь у ескортуванні сил флоту, які на той час зібрались біля Спратлі, до якірної стоянки Лінгга.

24 листопада 1944-го Сімоцукі вийшов до Брунею і під час цього переходу 25 листопада був атакований підводним човном USS Cavalla. Сімоцукі поцілили одразу 3 торпеди, так що корабель швидко пішов на дно. Більшість екіпажу загинуло, хоча 46 осіб зміг підібрати ескортний есмінець «Момо», який разом з Сімоцукі прямував у Бруней.[1]