Монастир Кофуку
Монасти́р Ко́фуку або Кофу́ку-дзі́ (яп. 興福寺, こうふく, МФА: [koːɸuku d͡ʑi], «монастир великого щастя») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Хоссо. Головний монастир секту. Розташований за адресою: префектура Нара, місто Нара, квартал Ноборі-одзі 48. Монастирський титул — відсутній. Заснований 669 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать п'ятиярусна пагода (національний скарб Японії), статуя сидячого будди Міроку (національний скарб Японії), південний круглий храм (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Один з «Семи великих монастирів Південної столиці». Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії.
| Монастир Кофуку | |
|---|---|
 | |
| Адреса | префектура Нара, місто Нара, квартал Ноборі-одзі 48 |
| Титул | відсутній |
| Секта | Хоссо |
| Статус | Головний монастир секту |
| Святиня | статуя будди Шак'ямуні |
| Засновано | 669 |
| Засновник | Фудзівара но Фухіто |
Короткі відомості
Монастир Кофуку був родовим монастирем аристократичного роду Фудзівара. У 669 році, за заповітом Фудзівари но Каматарі його дружина Каґамі но Окімі збудувала у провінції Ямасіро буддистську обитель і назвала її Ямасіна-дера[1]. Після 672 року, по завершенню смути Дзінсін, будівлі цього монастиря перенесли до провінції Ямато, у нову японську столицю Фудзівара, де він отримав назву Умаясака-дера[2]. Нарешті, у 710 році, його було зново перенесено у зв'язку з встановленням столиці до міста Хейдзьо, на території сучасної Нари. На новому місці монастир стали називати Кофуку-дзі.
В 10 — 12 століттях, разом із посиленням позицій роду Фудзівара в японському уряді, зростав вплив і економічна могутність монастиря Кофуку. Він служив притулком для неугодних синів і родичів Імператорської сім'ї та аристократичних родин Кіото. Монастир володів численними приватними маєтками, а також арміями озброєних ченців сохеїв. Останніх називали «нарськими ченцями» за аналогією з озброєними ватагами «гірських ченців» монастиря Енряку.
Часті суперечки монастиря Кофуку з владою, зокрема з диктаторами роду Тайра, призвели до спалення урядовими самураями значної частини монастиря у 1170 році. Реставраційні роботи були проведені у 13 столітті зусиллями Камакурського сьоґунату, проте у 1717 році монастир знову спіткала пожежа і багато архітектурних пам'яток було втрачено.
Від споруд 13 століття до сьогодні дійшли Східний золотий храм[3], п'ятиярусна пагода[4], Північна кругла Зала[5] та інші. Вони внесені до списку Національних скарбів Японії. Крім них в обителі знаходиться чимало інших культурних цінностей 9 — 18 століття: скульптури, картини, рукописи.
У 1998 році монастир Кофуку було зараховано до Світової Спадщини ЮНЕСКО в складі групи старожитностей «Культурні пам'ятки стародавньої Нари».
Галерея
Північна кругла Зала
Триярусна пагода
Південна кругла Зала
Монастирський ставок
Джерела та література
Монастир Кофуку // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- 井上靖、塚本善隆監修、大原富枝、多川俊映著『古寺巡礼奈良11 興福寺』, 淡交社, 1979.
- 小西正文『興福寺』（日本の古寺美術5）, 保育社, 1987.
- 『週刊朝日百科 日本の国宝』55 — 57号（興福寺1 — 3）, 朝日新聞社, 1998 .
- 東京国立博物館編『興福寺国宝展』（特別展図録）, 芸術研究振興財団, 1997.
- 東京藝術大学大学美術館ほか編『興福寺国宝展』（特別展図録）, 朝日新聞社, 2004.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Кофуку