Монастир святого Павла
Монастир святого Павла (грец. Μονή Αγίου Παύλου) — грецький чоловічий православний монастир на Святій горі Афон, займає в святогірській ієрархії чотирнадцяте місце. Розташований на західному узбережжі півострова Айон-Орос, поблизу міста Карієс та монастиря Діонісія.
| Монастир святого Павла | |
|---|---|
| Гора Афон [1] | |
| Світова спадщина | |
 Монастир святого Павла | |
| 40°09′38″ пн. ш. 24°17′22″ сх. д. | |
| Країна |
 Греція |
| Тип | змішаний |
| Критерії | i, ii, iv, v, vi, vii |
| Об'єкт № | 454 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
|
| |
 | |
 Монастир святого Павла у Вікісховищі | |
Історія
Афонський монастир святого Павла заснований в 9 столітті преподобним Павлом Ксиропотамським, який походив із царського роду. Обитель деякий час була слов'янською. Соборний храм (католікон) присвячений Стрітенню Господньому, а найдавніший храм монастиря — святому Георгію Побідоносцю.
Прочани і нині відвідують печеру, де жив святий Павло Ксиропотамський, усамітнено від усього мирського, при самому морі.
Крім соборного храму є у монастирі і паракліси: в ім'я святого Костянтина і Олени; святителя Миколи; преподобного Павла; святого великомученика Георгія; святого Григорія Богослова і ще 13 церков всередині і поза межами власне монастиря. Монастирю святого Павла також належить скит Лак, в якому діє соборний храм в ім'я святого великомученика Димитрія Солунського, і при келіях 9 церков.
Реліквії
Серед святинь монастиря особливо шануються:
- ікона Божої Матері, що належала Феофілу Іконоборцю, або його дружині Феодорі. Цю ікону Феофіл Іконоборець у нестямі своїй кинув у вогонь, але вона дивовижним чином не згоріла.
- дві частки Хреста з Животворящого Древа Хреста Господнього.
- напрестольний великий дерев'яний хрест, що належав начебто Костянтину Великому. Хрест цей обкладений з обох сторін малими іконами, писаними на пергаменті, по золотому полю, числом більше 50-ти. Кожна з них вставлена у вироблені у хресті заглиблення і закривається зверху склом. Живопис схожий на візантійський.
- ікона Божої Матері (складня), оточена 28 малими іконами різних святих. Це дар монастирю візантійського імператора Андроніка.
- ікона Божої Матері, принесена до монастиря ктитором обителі святим Павлом із монастиря Мірелеон, заснованого батьком Павла Михайлом Ранкаве. Ікона стоїть при південно-східній колоні, яка підтримує купол собору.
- частка злата, ладану і миро, принесених волхвами в дар Віфлеємському Богонемовляті Господа Ісусу. Ця святиня пожертвувана Марією, дочкою останнього із сербських деспотів Георгія Бранковяну.
- частки мощей наступних святих: нога ліва від стопи до коліна святого Григорія Богослова, частина від ліктя із тілом святого Максима Сповідника; голова святої Феодори Александрійської; святого великомученика Пантелеймона; частки 40 севастійських мучеників; нога права преподобномученика Каллініка Нового; святого Василя Великого.