Монте Барретт

25 липня 2000 року в Лондоні відбувся рейтинговий бій Монте Барретт —Володимир Кличко (Україна). В цьому бою Монте 5 разів побував в нокдауні (в 1-му, в 4-му і тричі в 7-му раунді). Після останнього нокдауну рефері зупинив бій.[1]

Після поразки від Кличка Барретт здобув 6 перемог поспіль над суперниками, серед яких був екс-чемпіон світу за версією WBA Тім Візерспун.

6 грудня 2003 року Барретт зазнав поразки від білої надії Америки непереможного Джо Месі (27-0, 25KO). В наступних боях Барретт переміг непереможних Домініка Гуїнна (США) і Оуена Бека (Ямайка).

13 серпня 2005 року відбувся бій за титул тимчасового чемпіона світу за версією WBC Монте Барретт — Хасим Рахман, який став сотим чемпіонським боєм у важкій вазі за титул WBC і 1500-им чемпіонським поєдинком за цією версією в усіх категоріях.[2] Бій, що пройшов у дуже неквапливому темпі, закінчився перемогою Хасима Рахмана одностайним рішенням суддів.[3]

7 жовтня 2006 року Монте Барретт зустрівся в бою з чемпіоном світу за версією WBA непереможним росіянином Миколою Валуєвим (44-0, 32KO).

Часом американцю вдавалися успішні комбінації, але з кожним раундом давалася взнаки перевага Валуєва в фізичній силі і габаритах. У 8-му раунді Барретт вперше опинився в нокдауні. В 11-му раунді американець побував в двох нокдаунах, після чого на ринг вискочив його тренер, визнавши капітуляцію.[4]

На завершальному етапі кар'єри Барретт зустрічався на ринзі з Девідом Хеєм (Велика Британія), Одланьєром Солісом (Куба), Девідом Туа (Самоа), Луїсом Ортісом (Куба).