Одланьєр Соліс Фонте
Одланьє́р Солі́с Фонте́ (ісп. Odlanier Solís Fonté, нар. 5 квітня 1980, Гавана, Куба) — кубинський професійний боксер, олімпійський чемпіон 2004 року, триразовий чемпіон світу (2001, 2003 и 2005 років), чемпіон Панамериканських ігор 1999 и 2003 років.
Одланьєр Соліс | |
---|---|
Загальна інформація | |
Прізвисько | Тінь (ісп. La Sombra) |
Громадянство | Куба |
Народився |
5 квітня 1980 (41 рік) Гавана, Куба |
Проживання | Гамбург, Німеччина |
Вагова категорія | Важка (англ. heavyweight) (понад 90,892 кг) |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 27 квітня 2007 |
Останній бій | 19 березня 2011 |
Боїв | 24 |
Перемог | 21 |
Перемог нокаутом | 14 |
Поразок | 3 |
Спортивні медалі | ||
---|---|---|
Олімпійські ігри | ||
Золото | Афіни 2004 | до 91 кг |
Чемпіонати світу з боксу | ||
Золото | Белфаст 2001 | до 91 кг |
Золото | Бангкок 2003 | до 91 кг |
Золото | Мяньян 2005 | понад 91 кг |
Панамериканські ігри | ||
Золото | Вінніпег 1999 | до 91 кг |
Золото | Сан-Домінго 2003 | до 91 кг |
Любительська кар'єра
Його перший міжнародний успіх відбувся в 1998 році. Він виграв титули в чемпіонаті Панамериканських ігор серед юніорів у Толуці і чемпіонаті світу серед юніорів в Буенос-Айресі.
1999 року Соліс виграв чемпіонат Куби, перемігши у фіналі Фелікса Савона, і, як переможець, мав право на виступ на Олімпійських іграх 2000, але Савон був діючим дворазовим олімпійським чемпіоном і в разі вдалого виступу на Олімпійських іграх 2000 мав шанс стати триразовим олімпійським чемпіоном з боксу, що до того вдавалося лише Ласло Паппу і Теофіло Стівенсону. Таким чином, рішенням керівництва Куби путівку отримав Савон, а Соліс взагалі не брав участі у Олімпіаді 2000. А в трьох боях із Савоном Соліс двічі виходив переможцем.
До 2004 року Соліс захистив титул чемпіона Куби п'ять разів підряд.
Соліс став чемпіоном світу 2001 року в Белфасті і 2003 року в Бангкоці у важкій вазі, а 2005 року в Мяньяні — в надважкій вазі.
Чемпіонат світу 2001
(кат. до 91 кг)
2001 року у півфіналі Соліс переміг за очками російського срібного призера Олімпійських ігор 2000 року Султана Ібрагімова і в фіналі британця Девіда Хея технічним нокаутом. Хей вів у рахунку після першого раунду 8-1, тобто випереджав на 7 очок, але Соліс у другому раунді зрівняв рахунок і виграв бій зупинкою в третьому раунді. На момент зупинки рахунок на картках був 31-17 на користь кубинця.
Крім того, Соліс переміг Султана Ібрагімова ще раз (13-7) в чотирьох раундах в Галлі, Німеччина 10 березня 2002 року.
Чемпіонат світу 2003
(кат. до 91 кг)
- У чвертьфіналі переміг Мілорада Гайовича (Сербія) — 20-17
- У півфіналі пройшов Віктора Зуєва (Білорусь) через неявку
- У фіналі переміг Олександра Алексєєва (Росія), який переміг на наступному чемпіонаті світу, — 18-15
Олімпійські Ігри 2004
(кат. до 91 кг)
- У 1/8 переміг Олександра Алєксєєва (Росія) — 24-21
- У чвертьфіналі переміг Вілмера Васкеса (Венесуела) — 24-4
- У півфіналі переміг Насера Аль-Шамі (Сирія) — RKS3
- У фіналі переміг Віктора Зуєва (Білорусь) — 22-13
Чемпіонат світу 2005
(кат. понад 91 кг)
- У чвертьфіналі переміг Чжана Чжілея (Китай) — 17-7
- У півфіналі переміг Кубрата Пулєва (Болгарія) — 25-11
- У фіналі переміг Романа Романчука (Росія) — 29-22
Втеча
У січні 2007 року у Венесуелі під час підготовки збірної Куби з боксу до Панамериканських ігор 2007 троє кубинських боксерів - переможців Олімпійських ігор 2004 (Одланьєр Соліс, Юріоркіс Гамбоа і Ян Бартелемі) покинули розташування команди і зникли у невідомому напрямі. Після втечі, яка сталася через бажання боксерів розпочати професійну кар'єру, вони опинилися у Колумбії, а потім в Маямі. Соліс, який планував жити в Німеччині, підписав професійний контракт з німецькою компанією First Artist.[1]
Професіональна кар'єра
На професійному ринзі Соліс дебютував 27 квітня 2007 року в важкій ваговій категорії. За 18 місяців провів 11 прохідних боїв, в яких отримав перемоги.
11 жовтня 2008 року він виграв технічним нокаутом в бою проти американця Чонсі Веллівера вакантний титул інтернаціонального чемпіона по версії WBC.
9 січня 2009 року Соліс технічним нокаутом переміг американця Кевіна Барнетта, захистив інтернаціональний титул WBC і завоював вакантний титул WBA Fedelatin, а 10 жовтня 2009 року в черговому захисті титулу інтернаціонального чемпіона WBC він переміг технічним нокаутом американця Монте Барретта. 20 березня 2010 року Соліс втретє захистив титул інтернаціонального чемпіона WBC і заодно чемпіона WBA Fedelatin, здобувши перемогу технічним рішенням над костариканцем Карлом Девісом Драмондом.
У 2010 році Соліс став обов'язковим претендентом на титул чемпіона світу за версією WBC.
Соліс проти Віталія Кличко
19 березня 2011 року у Кельні відбувся бій за титул WBC Одланьєр Соліс - Віталій Кличко. Бій, якого чекали дуже довго, тривав менше 3 хвилин. Наприкінці першого раунду Соліс пішов в атаку, викинув двійку, на що чемпіон на відході відповів ударом правою, який прийшовся десь в район виска, після чого Соліс зупинився і позадкував назад. Віталій намагався ударити навздогін, але Соліс упав швидше. Поки рефері відраховував нокдаун, кубинець намагався підвестися, але його ноги увесь час підкошувалися, і стало зрозуміло, що він не зможе продовжувати бій.[2] Після поєдинку у Соліса діагностували розрив передньої хрестоподібної зв'язки і ушкодження колінного хряща правої ноги. Соліса, якого зразу підозрювали у симуляції травми,[3] після проведеної на нозі операції фахівці звинуватили у непрофесійному ставленні до боксу, через яке він вийшов на бій з зайвою вагою, що і стало причиною травми.[4][5]
Таблиця боїв
Результат | Противник | Спосіб | Раунд | Час | Дата | Місце | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Перемога | Александар Тодорович | Одностайне рішення | 8 (з 8) | 17 вересня 2016 | Геппінген, Німеччина | ||
Перемога | Мілош Довіден | Нокаут | 2 (з 6) | 4 серпня 2016 | Гамбург, Німеччина | ||
Поразка | Тоні Томпсон | Технічне рішення | 8 (з 12) | 27 лютого 2015 | Анталія, Туреччина | Бій за титул чемпіона континентальної Америки за версією WBC | |
Поразка | Тоні Томпсон | Розділене рішення | 12 (з 12) | 22 березня 2014 | Текірдаг, Туреччина | Бій за вакантний титул інтернаціонального чемпіона WBC | |
Перемога | Якуп Сеглем | Технічний нокаут | 7 (з 12) | 27 липня 2013 | Куксгафен, Німеччина | Захистив титул інтерконтинентального чемпіона IBF (2-й захист Соліса) | |
Перемога | Лейф Ларсен | Одностайна перемога | 12 (з 12) | 22 березня 2013 | Берлін, Німеччина | Захистив титул інтерконтинентального чемпіона IBF. | |
Перемога | Константін Айріх | Одностайна перемога | 12 (з 12) | 19 травня 2012 | Фар, США | Завоював титул інтерконтинентального чемпіона IBF, 2-й захист Айріха. | |
Поразка | Віталій Кличко | Технічний нокаут | 1 (з 12) | 19 березня 2011 | Кельн, Німеччина | Бій за титул чемпіона світу за версією WBC.Соліс отримав травму при падінні. | |
Перемога | Рей Остін | Дискваліфікація суперника | 10 (з 12) | 17 грудня 2010 | Маямі, США | ||
Перемога | Карл Девіс Драмонд | Відмова від продовження бою | 3 (з 12) | 20 березня 2010 | Маямі, США | Захистив титул інтернаціонального чемпіона світу за версією WBC. Захистив титул чемпіона Fedelatin за версією WBA. | |
Перемога | Монте Барретт | Технічний нокаут | 2 (10) |
10 жовтня 2009 | Нью-Йорк, США | Захистив титул інтернаціонального чемпіона світу за версією WBC | |
Перемога | Домінік Александр | Технічний нокаут | 1 (з 8) |
12 червня 2009 | Маямі, США | ||
Перемога | Кевін Барнетт | Технічний нокаут | 8 (з 10) |
9 січня 2009 | Прімм, Невада, США | Захистив титул інтернаціонального чемпіона світу за версією WBC. Виграв титул чемпіона Fedelatin за версією WBA. | |
Примітки
- С Кубы сбежали трое олимпийских чемпионов. Sports.ru. Процитовано 26 грудня 2019.
- Кличко – Солис: кубинец рухнул в первом раунде. Новости спорта «СпортОнлайн.ua» — новости спорта, спортивные результаты и фотографии соревнований, спорт в Украине и в мире. Процитовано 26 грудня 2019.
- Кличко не верит в нокаут кубинца Солиса. delo.ua (рос.). Процитовано 26 грудня 2019.
- Кличко - Солис. Без эмоций. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 26 грудня 2019.
- Виталий Кличко: «В первый момент, когда Солис упал, я подумал, что он симулирует». fakty.ua (рос.). Процитовано 26 грудня 2019.