Монітори типу «John Ericsson»

Монітори типу "John Ericsson" були групою з п'яти моніторів із залізним корпусом; чотири були побудовані для Королівського шведського військово-морського флоту і один для Королівського Норвезького флоту з середини і до кінця 1860-х років. Вони були розроблені під керівництвом американо-шведського винахідника Джона Ерікссона і побудовані в Швеції. Як правило, монітори перебували у резерві протягом більшої частини року і вводилися в експлуатацію лише протягом кількох місяців. Кораблі здійснили один іноземний візит до Росії (їх візити до Норвегії не вважалися іноземними, оскільки ця країна перебувала в персональній унії зі Швецією) у 1867 році, і залишилася в шведській або норвезькій водах до завершення своєї служби. Два з моніторів, "Thordon" і норвезький "Mjølner", зазнали аварій, але були врятовані і відремонтовані. Три шведських монітори було модернізовано між 1892 і 1905 роками та оснащено більш сучасними гарматами, але один був виведений зі складу флоту, оскільки  вважалося економічно недоцільним витрачати гроші на модернізацію старого корабля. Уцілілі кораблі були мобілізовані під час Першої світової війни і потім продані на метало-брухт.

Перший корабель типу "John Ericsson" у тому вигляді, в якому був побудований, 1867

  Конструкція і опис

Цей же корабель після модернізації, 1895

  Панцерники типу "John Ericsson" були створені, щоб задовольнити потребу шведських і норвезьких військово - морських сил у невеликих броненосних кораблів з малою осадкою, здатних захистити їх прибережні води. Протистояння між USS Monitor і набагато більшим CSS Virginia під час битви на рейді Гемтон-роудс на початку 1862 р. викликало великий інтерес Швеції до цього нового типу військового корабля, як здавалося ідеальним для завдань берегової оборони. Парламентський комітет, створений раніше для дослідження стану шведського флоту, вже прийшов до висновку, що наявні кораблі застаріли, а нові конструкції мають . Джон Ерікссон, дизайнер і будівельник "Монітора", народився в Швеції, хоча в 1848 році він став американським громадянином/ Він запропонував поділитися своєю конструкцією зі шведами. У відповідь вони відправили лейтенанта Джона Крістіана д'Айлі до Сполучених Штатів для вивчення дизайну моніторингу та будівництва під Еріксон. д'Айлі прибув у липні 1862 та відвідав американські верфі, спостерігаючи за будівництвом броненосців. Він повернувся до Швеції в 1863 році, завершивши креслення корабля типу " Монітор" під наглядом Ерікссона. [1]

Кораблі були розділені на дев'ять основних відділень вісьмома водонепроникними перебірок. За час ходового містка і, пізніше, вся надбудова, був доданий в кожен корабель між гарматою і воронки. Спочатку команда налічувала 80 офіцерів і матросів, але ця цифра зросла до 104, коли кораблі були оснащені додатковим озброєнням.[2]

Посилання

  1. Harris, pp. 22–24
  2. Harris, p. 26

Література

  • Robert Gardiner, ред. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships 1860–1905. Greenwich: Conway Maritime Press. ISBN 0-8317-0302-4.
  • Harris, Daniel G. (1994). The Swedish Monitors. У Roberts, John. Warship 1994. Annapolis, MD: Naval Institute Press. с. 22–34. ISBN 1-55750-903-4.
  • Konstam, Angus (2002). Union River Ironclad 1861-65. New Vanguard 56. Oxford, England: Osprey. ISBN 1-84176-444-2.
  • Silverstone, Paul H. (1984). Directory of the World's Capital Ships. New York: Hippocrene Books. ISBN 0-88254-979-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.