Моренозит

Моренозит (рос. моренозит; англ. morenosite; нім. Morenosit m) — мінерал, семиводний сульфат нікелю острівної будови.

Моренозит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула NiSO₄·7H₂O
Nickel-Strunz 10 7.CB.40[2]
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Antonio Moreno Ruizd
 Моренозит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: Ni [SO4]•7H2O.

Містить (%): NiO — 26,69; SO3 — 28,47; H2O — 44,84.

Ізоморфний з епсомітом.

Сингонія ромбічна.

Ромботетраедричний вид.

Псевдотетрагональний.

Штучні кристали короткопризматичні.

Природний моренозит представлений голчастими кристалами, волокнистими вицвітами, сталактитами.

Спайність по (010) ясна.

Густина 1,95-2,00.

Твердість 2-3.

Колір яблучно-зелений до зеленувато-білого.

Блиск скляний.

Злам раковистий.

У шліфах зелений.

Утворюється при окисненні нікелевих сульфідів. Зустрічається в порожнинах зон окиснення в родов. мідносульфідних руд. Розповсюдження: Яхімов (Чехія), Ортегаль (Іспанія), копальня Уоллес (оз. Гурон, Канада).

Моренозит названий на честь іспанського хіміка Антоніо Морено Руїса (1796—1852), D. A. Casares, 1851.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Моренозит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Моренозит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.