Епсоміт

Епсомі́т (рос. эпсомит; англ. epsomite; нім. Epsomsalz n, Epsomit m) — мінерал класу сульфатів, типовий мінерал евапоритів.

Епсоміт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула MgSO₄·7H₂O
Клас мінералу Сульфати
Nickel-Strunz 10 7.CB.40[2]
Dana 8 29.6.11.1
Ідентифікація
Колір білий
Форма кристалів aciculard
Сингонія Ромбічна сингонія[3]
Вид симетрії ромбічна-аксіальнаd[3]
Просторова група кристалографічна група 19d[3]
Спайність довершена в одному напрямі
Злам раковистий зламd
Твердість 2,0—2,5
Колір риси білий
Густина 1,65—1,7
Показник заломлення 1,433, 1,455 і 1,461
Інші характеристики
Названо на честь Епсомd[4]
Особливі характеристики Крихкий, гіркий на смак, розчинний у воді
Типова місцевість Епсомd[4]
 Епсоміт у Вікісховищі

Етимологія та історія

Епсоміт був названий в 1824 році за місцем першознахідки — англійського села Епсом. Вперше мінерал описано в 1806 році у зв'язку з відкриттям поблизу Епсома родовища мінеральних вод.

Загальний опис

Хімічна формула: Mg[SO4]·7H2O. Домішки Fe, Ni, Mn, Zn. Містить (%): MgO — 16,36; SO3 — 32,48; H2O — 51,16.

Спайність довершена в одному напрямі.

Твердість 2,0—2,5. Густина 1,65—1,7. Колір білий. Крихкий, гіркий на смак, розчинний у воді.

Форми виділення: білі голчаті кристали, щільні і землисті агрегати, гроноподібні натіки, кірочки, нальоти і вицвіти.

Поширений мінерал соляних покладів. Утворюється з водних розчинів при температурі понад 31о С. Епсоміт відомий в родовищах викопних солей (Калуське і Стебниківське у Прикарпатті, Сасик-Сивашське — Україна; Малинівське — РФ; Джаман-Кличське — Казахстан; а також у Штасфурті, Німеччина, США, Мексиці, Китаї, Єгипті). Використовують для одержання магнієвих препаратів. Від назви мінеральних джерел Епсів Англії.

Різновиди

Розрізняють:

  • епсоміт залізистий (відміна епсоміту, яка містить FeO);
  • епсоміт кобальтистий (відміна епсоміту, яка містить до 2,5 % СоО);
  • епсоміт марганцевистий (відміна епсоміту, яка містить до 20 % MnO);
  • епсоміт мідно-цинковистий (відміна епсоміту з шт. Невада (США), яка містить мідь і цинк);
  • епсоміт нікелистий (відміна епсоміту з серпентинітів Нової Зеландії, яка містить до 12 % NiO);
  • епсоміт цинковистий (відміна епсоміту, яка містить до 3 % ZnO).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  3. mineralienatlas.de
  4. Delamétherie J. Tableau des analyses chimiques des minéraux, et d'une nouvelle classification de ces substances, fondée sur ces analyses // Journal de Physique, de Chimie, d'Histoire Naturelle et des Arts — Paris: 1806. — Vol. 62. — P. 319–365, 376–405. — ISSN 1770-6483; 2419-0691

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Епсоміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Епсоміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.