Море Співдружності

Море Співдружності (англ. Cooperation Sea, Sodruzhestvo Sea) — море в Південному океані. Площа 258 тис. км². У південній частині глибини менше 500 м, у північній становить понад 3000 м. Вкрите дрейфуючими крижинами і великою кількістю айсбергів, часто дуже великих. На антарктичному березі працюють австралійські наукові антарктичні станції Моусон і Дейвіс. Крижані береги на значних ділянках дуже рухомі. У результаті відколу гігантського айсберга від шельфового льодовика Еймері в 1964 берег в затоці Прюдс вздовж 160 км відступив на 60—70 км.

Море Співдружності
Антарктичні моря Південного океану
65° пд. ш. 72° сх. д.
Розташування Південний океан
(індоокеанський сектор)
Площа 258 тис. км²
Найбільша глибина 3000 м
Середня глибина 500 м
Море Співдружності у Вікісховищі
Австралійська анатарктична науково-дослідницька станція Дейвіс

Море було назване в 1962 році учасниками радянських антарктичних експедицій на честь спільних дослідницьких робіт експедицій різних держав в Антарктиці.

Клімат

Прилегла до узбережжя Антарктиди акваторія моря лежить в антарктичному кліматичному поясі, відкриті північні частини моря — в субантарктичному[1]. Над південною акваторією моря цілий рік переважає полярна повітряна маса. Сильні катабатичні вітри. Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Літо холодне, зима порівняно м'яка[2]. Над північною відкритою частиною моря взимку дмуть вітри з континенту, що висушують і заморожують усе навкруги; влітку морські прохолодні західні вітри розганяють морську кригу, погіршують погоду[2].

Над морем Співдружності дмуть найшвидші вітри на поверхні Землі — до 320 км/год.

Біологія

Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Східна Антарктика — Земля Вілкса південноокеанічної зоогеографічної провінції[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до антарктичної циркумполярної області антарктичної зони[4].

Примітки
  1. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література
  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 441 (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.