Мориніт

Морині́т (рос. моринит; англ. morinite; нім. Morinit m) мінерал, кислий водний флуорофосфат натрію, кальцію й алюмінію.

Мориніт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1][2]
IMA-номер IMA1967 s.p.
Хімічна формула NaCa₂Al₂(PO₄)₂(OH)F₄·2H₂O
Nickel-Strunz 10 8.DM.05
Dana 8 42.4.2.1
Ідентифікація
Колір винно-червоний або білий
Сингонія Моноклінна сингонія
Спайність по (100) ясна
Густина 2,94
Розчинність у кислотах не розчиняється
Інші характеристики
Названо на честь людина
 Мориніт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: Na2Ca4Al4 [F6 | О2 | (РО4)4]•5H2O.

Містить (%): Na2O — 6,99; CaO — 13,54; Al2O3 — 17,27; F — 12,87; P2O5 — 32,06; H2O — 17,27.

Сингонія моноклінна.

Утворює таблитчасті маси.

Спайність по (100) ясна.

Густина 2,94.

Твердість 4.

Колір винно-червоний або білий.

У кислотах не розчиняється.

Екзогенний продукт вивітрювання амблігоніту.

Зустрічається разом з ін. фосфатами в олов'яних рудах Монтебраза (Франція), Віїтаніемі (Фінляндія), у Казахстані.

За прізв. М. Моріно (М. Morineau), A. Lacroix, 1891. (Е. А. Моріно, директор олов'яних шахт, Монтебре, Франція, який постачав перші зразки)[3]

Синоніми: єжекіт.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мориніт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Мориніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.