Морит
Морит (рос. морит; англ. mohrite; нім. Mohrit m) — мінерал, кінцевий залізистий член ізоморфного ряду «морит — бусенгоїт».
| Морит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1] |
| IMA-номер | IMA1964-023 |
| Хімічна формула | (NH₄)₂Fe²⁺(SO₄)₂·6H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.CC.60 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Karl Friedrich Mohrd[2] |
| Типова місцевість | Travaled[2] |
Загальний опис
Хімічна формула: (NH4)2 Fe(SO4)2·6H2O.
Склад у % (з софіоні Травале, Італія): (NH4)2O — 13,13; FeO — 17,49; SO3 — 41,05; H2O — 27,10.
Домішки: MgO (0,56); MnO (0,11); нерозч. залишок (0,16).
Сингонія моноклінна.
Утворює кірочки, складені дрібними кристаликами.
Спайність досконала.
Густина 1,86.
Безбарвний або блідо-зелений.
Виявлений у складі музейних зразків мінералів з софіоні Травале у Тоскані (долина Чечина, Італія).
За прізвищем німецького хіміка Карла Фрідріх Мора), C.L.Garavelli, 1964.
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Морит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Морит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.