Мороз Михайло Наумович

Навчався у місцевій школі. Протягом 1897—1899 рр. — сільський писар. З 1900 р. — реєстратор статистичного бюро Полтавського губернського земства. У 1907 р. обраний земським гласним. Того ж року був змушений переїхати до Києва, де працював на різних посадах у Київському губернському земстві.

У 1917 р. — голова комісії по виборам до Всеросійських Установчих Зборів та Всеукраїнської Комісії по виборам до Всеукраїнських Установчих Зборів. Кандидат до Українських Установчих Зборів. Гласний Київських губернської та повітової народних рад.

У 1919 р. перейшов на роботу до Київського губвиконкому, також працював товаришем голови Південно-Російського бджолярського товариства, головою Київського центрального пасішницького товариства і головою Всеукраїнського Пасішницького Союзу.

Протягом 1919—1924 рр. обирався головою Всеукраїнської православної церковної ради, був одним із співзасновників УАПЦ. Певний час проживав у Боярці, Камʼянці-Подільському, Одесі, з 1926 р. — у Харкові.

Після революції працював інспектором податкового управління Наркомату фінансів.

Заарештований 10 жовтня 1929 р. Секретно-політичним відділом ДПУ УСРР у червні 1931 р. справа закрита. Повторно заарештований та засуджений до розстрілу трійкою при управлінні НКВС по Київській області 23 серпня 1938 р. Розстріляний 2.09.1938 у м. Київ. Реабілітований 11.03.1959 р.[1]

Скальський В. Особовий склад Київської та Черкаської повітових народних рад // Проблеми вивчення історії Української революції 1917—1921 рр. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2012. — № 8.