Моріа (Махатма)

О.П. Блаватська писала, що основні її труди («Таємна Доктрина – синтез науки, філософії і релігії» і «Викрита Ізіда») є результатами її тісної співпраці з махатмами Моріа і Кут Хумі. Опубліковані труди Блаватської були оцінені як такі що демонструють глибоке дослідження теми. Так 1892 р. в нью-йоркській газеті The Sun подано наступне свідчення щодо авторства цих книг:

... дивна сторона цього полягає в тому, що я та багато інших людей можемо засвідчити як очевидці випуску книги, що письменник не мав бібліотеки в якій можна було б проводити дослідження і не мав приміток з досліджень чи читань здійснених раніше. Все було написано просто з рук. І все-таки праця рясніє посиланнями на книги з Британського музею та інших великих бібліотек і кожне посилання є вірним. Або ми маємо відповідно цієї книги жінку яка здатна зберегти у своїй пам’яті масу фактів, дат, номерів, назв та предметів, таких, як жодна людина ніколи не була здатна, або її твердження про допомогу невидимих істот вірне.[5]

Блаватська стверджувала що Махатма Морія з дитинства являвся їй у снах і видіннях, і що 12 серпня 1851 р., в день її двадцятиріччя, в Гайд-парку (Лондон) відбулася їх перша зустріч. Графиня Констанція Вахтмейстер, вдова шведського посла в Лондоні, зі слів Блаватської, передає деталі тієї розмови, в якій Морія сказав, що «потребує її участі в справі яку він має намір розпочати», а також, що «їй доведеться провести три роки в Тибеті, щоб підготуватися до виконання цього важливого завдання».[6][7] У своїй книзі «З печер та хащ Індостану» Блаватська в літературній формі описала подорож по Індії зі своїм Вчителем, якого в книзі вона називає Такур Гулаб-Сингом.[8]

За твердженням Миколи Реріха та Олени Реріх, вчення Живої Етики (Агні-йога) виникло в процесі їх спілкування з «Великим Вчителем» відомим в теософських колах під іменем Махатми Моріа.[9] Це спілкування відбувалося в період з 1924 по 1938 рр..[10] З щоденників О. Реріх слідує що на перших етапах для спілкування використовувалось так зване автоматичне письмо[11], подальші ж записи були отримані шляхом ясночуття, яким, за її власним твердженням, володіла О. Реріх.[12] Пізніше вона запевняла що сама вона автоматичним письмом для контактів з «Великим Вчителем» не користувалася.[13] Основу вчення Живої Етики складають 14 книг з текстами, що описуються О. Реріх як записи таких бесід. О. Реріх вважала що володіє даром ясновидіння і ясночуття, але не вважає це медіумізмом і в листах писала:

З книг Вчення ви можете бачити наскільки Владика М. попереджує проти всякої магії та в яких сильних виразах Владика говорить проти медіумізму і всяких насильницьких механічних прийомів для відкриття центрів, як це рекомендують безвідповідальні псевдоокультні школи. Там, де Владика М., там немає ні механічних прийомів, ні магічних знаків.[14]

Вчення Вознесених Владик відноситься дослідниками Новітніх релігійних рухів до теософської традиції.[15] «Вознесені Владики» - це ті кого теософи називають «Вчителями мудрості».[16] Такі представники Вчення як Д. Іннесент (активна діяльність 1951-61 рр.) та Марк Профет (1958-1973 рр.) вказували на особливу роль Ель Морії, називаючи його ініціатором своєї діяльності.[17][18]
У Вченні вважається що Ель Морія досяг вознесіння в кінці ХІХ ст. (так Елізабет Профет вказує на 1898 р.). Вся подальша його діяльність, в тому числі й діяльність через сім’ю Реріхів, розглядається як діяльність з вознесеного стану.[19] Описується ряд втілень які передували його вознесінню. Серед них Авраам, Король Артур, Сергій Радонезький, Акбар Великий та інші.[20] Послання від імені Ель Морії публікували Д. Іннесент, Марк та Елізабет Профет, Т. Мікушина.[21][22][23]
Згідно з Вченням, серед семи божественних променів або семи еманацій якими Абсолют виражається у світі форми, Морія досконало оволодів першим променем, що відповідає волі й силі Бога. Відповідно від вважається Владикою (Чоханом) першого променя.[2] Відносини Ель Морії з втіленими людьми описуються як відносини Учителя з учениками.[2]

Щоб я зайнявся вашим виховання особисто, возлюблені, мені потрібно отримати від вас непохитну постійність. …. не думайте, возлюблені, що я легковажно ставлюсь до прийому чела. Багато хто з вас є в процесі становлення чела. Але я повинен випробовувати та перевіряти вас протягом багатьох років, інколи навіть життів, доки не отримаю знак від Самого Бога Всемогутнього, що можу взяти на себе тягар, прийнявши ще одного ученика. І коли ви випробували себе вогнем і з багатьох ситуацій - складних ситуацій, жахливих ситуацій - вийшли з честю, ми будемо знати, що в нас є першокласні ученики, і приймемо вас, щоб наділити вас помазанням.[24]

«Листи Махатм» являють собою листування двох Махатм (Кут Хумі та Морії) з А.П. Синнетом, редактором індійської газети «Піонер» і А.О. Юмом, орнітологом, високопоставленим чиновником англійської адміністрації в Індії. Листування почалося в 1880 році та продовжувалося близько п’яти років. Пізніше листи були зібрані та видані Т. Баркером в 1923 р., вже після смерті Синнета, який з певних причин був проти публікації листування.[25]

Хоча багато хто з членів Теософського товариства ХІХ ст. описували свої зустрічі з Махатмою Моріа та іншими Махатмами, саме їх існування багато людей та організацій (в тому числі Лондонське Товариство психічних досліджень) піддавали сумніву навіть в ті часи. Критики відмічають що є мало доказів того, що Учителя Блаватської коли-небудь існували.[26] Разом з тим сестра Блаватської Віра Желіховська, з посиланням на «Boston Courier» від 15 липня 1886 року, наводить наступну думку семидесяти вчених пандитів з Негапатама відносно звіту Лондонського Товариства психічних досліджень, що поставив під сумнів існування Махатм:

Ми, що підписалися нижче, були безмежно здивовані прочитавши «Звіт Психічного Лондонського Товариства» відносно теософії. Маємо сміливість заявити, що існування Махатм, - інакше Садху, ніяким чином не вигадано ні пані Блаватською, ні ким би то не було іншим. Наші прапрадіди, що жили і померли задовго до народження мадам Блаватської, мали тверду віру в їх існування і психічні сили, знали їх і бачили. І в теперішній час є багато людей в Індії що не мають ніякого відношення до Теософського Товариства, проте знаходяться в постійних відносинах з цими вищими істотами. Ми володіємо багатьма засобами для доказу цих певних фактів, проте в нас немає ні часу, ні бажання доводити це європейцям.[27]