Моріс Баррес

Народився в Шармі на Мозелі (департамент Вогези). Гімназійні роки провів у інтернаті в Нансі. 1882 року вступив на факультет права Паризького університету, водночас почав дописувати у паризькі журнали й газети як фейлетоніст. Спершу Баррес писав для щомісячника «Молода Франція» (Jeune France), а невдовзі заснував власинй журнал «Чорнильні плями» (Taches d'encre). 1888 року Баррес опублікував роман «Під поглядом варварів» (Sous l'œil des barbares), який приніс йому відомість та письменницьке визнання. Роман став першим томом автобіографічної трилогії, головний герой якої, занурившись у декадентський світ Парижу кінця 19 століття, розчаровується в ньому й повертається на малу батьківщину в Лотарингію, де плекає народні традиції та католицьку віру.

1889 року Баррес став послідовником правого популістичного політика генерала Жоржа Буланже, відомого як «генерал Реванш» (le Général Revanche).

1892 року Баррес опублікував роман «Ворог закону» (L'ennemi des lois) та збірку подорожніх нотаток «Кров, пристрась, смерть» (Du sang, de la volupté, de la mort).

Протягом 1897–1901 років Баррес видав нову трилогію «Роман національної енергії» (Le Roman de l'énergie nationale), головний герой якої спершу потрапляє в Париж, де почувається людиною без коріння, а згодом повертається до Лотарингії й бореться за її звільнення від німців.

1906 року Баррес був обраний до Французької академії, а також переміг на виборах до Національної асамблеї від округу в Неї-сюр-Сен, депутатом якої залишався до кінця життя.

1913 року з'явилася ще одна трилогія Барреса «Бастіони Сходу» (Les bastions de l'Est), яка мала яскраве націоналістичне та антинімецьке спрямування.

1914 року Баррес став головою націоналістичної та антинімецької Ліги Патріотів. Під час Першої світової війни Баррес активно виступав як публіцист й намагався щоденно публікувати принаймні одну статтю.

Після Першої світової війни Баррес став головною негативною постаттю французької літератури для сюрреалістів. Андре Бретон навіть організовував сюрреалістські заходи у вигляді показових судових засідань проти Баресса. Водночас Баррес мав і чимало прихильників не лише з правого, а й з лівого політичного крила, які, не сприймаючи його політичної програми, високо цінували його досконалий літературний стиль. Тож творчістю Барреса захоплювалися такі прихильники лівого світогляду, як Луї Арагон, Андре Мальро та Франсуа Міттеран. Творчість Барреса мала також вплив на Андре Жіда, Франсуа Моріака та ін.

• Бібліографія. Моріс Баррес // Національна бібліотека Німеччини
• Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)