Андре Мальро

Андре Мальро
фр. André Malraux
Народився 3 листопада 1901(1901-11-03)
Париж
Помер 23 листопада 1976(1976-11-23) (75 років)
Кретей[1][2]
·злоякісна пухлина
Поховання Пантеон
Країна  Франція[3][4]
Місце проживання Париж
Діяльність політик, кінорежисер, сценарист, монтажер, мистецтвознавець, прозаїк-романіст, письменник, журналіст, художній критик
Alma mater Національний інститут східних мов і цивілізацій, Lycée Turgotd і Кондорсе
Мова творів французька[5]
Magnum opus Умови людського існування
Членство Баварська академія витончених мистецтвd, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd і Сербська академія наук і мистецтв
Партія Об'єднання французького народу
Брати, сестри Emma Simond, Claude Malrauxd і Roland Malrauxd
У шлюбі з Clara Malrauxd і Madeleine Malrauxd
Діти Florence Malrauxd
Автограф
Нагороди

премія імені Джавахарлала Неруd (1972)

Prix Interalliéd

Ґонкурівська премія (1933)

приз Луї Деллюка (1945)

 Андре Мальро у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Андре Мальро (фр. André Malraux; 3 листопада 1901 — 23 листопада 1976) — французький письменник, мистецтвознавець, політичний діяч.

Життєпис

Народився 3 листопада 1901 року у Парижі. Коли Андре було три роки, батько залишив родину. До 1916 року Андре жив разом з матір'ю, бабусею та тіткою. Спочатку він навчався у престижному ліцеї Тюрго. Потім Андре спробував вступити до ліцею Кондорсе, але невдало. На цьому його навчання скінчилося. Мальро не здобув навіть закінченої середньої освіти.

В сімнадцять років вирішив стати письменником. У 1921 році він опублікував першу книгу «Паперовий місяць» (Lunes en Papier). Також Мальро взявся за публіцистику. Водночас займався купівлею та перепродажем книг. Крім того, Мальро став грати на біржі, ще й успішно — він отримав матеріальну незалежність. Поступово Андре Мальро увійшов до французької художньої еліти.

У 1923 році Мальро побував у Індокитаї. Внаслідок подорожі вже у 1926 році виходить роман у листах «Спокуса Заходу», а у 1928 році — роман «Завойовники», який приніс йому славу письменника. У 20-30-х роках багато мандрував по Сходу, зокрема побував на радянському Кавказі та в Середній Азії. Бував у Ірані, Афганістані, Індії, Бірмі, Сінгапурі, Гонконзі, Китаї. Внаслідок цих поїздок Мальро створив новий роман «Умови людського існування».

З початком громадянської війни в Іспанії Мальро вирушає туди добровольцем. Спочатку він командував ескадрильєю, потім брав участь в іспанському партизанському русі. Після остаточної поразки республіканців Мальро повертається до Франції. У Іспанії він потоваришував з де Голлем. З початком Другої світової війни та окупації Франції Мальро бере активну участь у русі опору. Після війни він займав міністерські посади, здебільшого міністра культури. Похований у паризькому Пантеоні.

Твори

Романи:

  • «Спокуса Заходу» (La Tentation de l'Occident)
  • «Завойовники» (Les Conquérants)
  • «Королівський шлях» (La Voie royale)
  • «Умови людського існування» (La Condition humaine, також перекл. як «Доля людини»)
  • «Надія» (L'Espoir)
  • «Горішники Альтенбурга» (Les Noyers de l'Altenburg)

Повісті:

  • «Роки погорди» (Le Temps du mépris)

Мистецтвознавство:

  • «Психологія мистецтва» (La Psychologie de l'Art)

Автобіографія:

  • Книга спогадів «Антимемуари».

Переклади українською
  • Андре Мальро. Королівський шлях / пер. з фр. Людмила Колодинська та Орест Черній // Всесвіт. — 1993. — № 7/8. — С. 3–72.

Примітки
  1. http://debatenotes.pbworks.com/w/page/40342547/Andre%20Malraux
  2. http://fondationandremalraux.com/en/andre-malraux-a-man-in-the-culture-of-his-time/
  3. http://www.nytimes.com/2009/02/22/style/tmagazine/22vilmorin.html
  4. http://www.nytimes.com/2011/01/30/arts/music/30nixon.html?pagewanted=all
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела
  • Raphaël Aubert, Malraux ou la Lutte avec l'ange. Art, histoire et religion. Labor et Fides, 2001.
  • Anissa Benzakour-Chami, André Malraux, une passion, EDDIF, 2001, 433 p.

Література

Посилання

Авантюрний романтик Індокитаю Андре Мальро | ЛЕКТОРІЙ

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.