Моріс Женевуа

Моріс Женевуа (фр. Maurice Genevoix; 29 листопада 1890 — 8 вересня 1980) — французький письменник.

Моріс Женевуа
фр. Maurice Genevoix
Ім'я при народженні	фр. Charles Louis Maurice Genevoix[1]
Народився	29 листопада 1890(1890-11-29)[2][3][…] Десіз, Ньєвр, Бургундія[4][1]
Помер	8 вересня 1980(1980-09-08)[2][3][…] (89 років) Шабія, Валенсія, Аліканте, Іспанія
Поховання	Пассі (кладовище) і Пантеон :
Країна	Франція[5]
Місце проживання	Шатонеф-сюр-Луар Десіз Сен-Дені-де-л'Отель
Діяльність	письменник, поет, біограф, reserve officer
Alma mater	Вища нормальна школа, Ліцей Ланакальd і lycée Pothierd
Мова творів	есперанто і французька[2]
Magnum opus	Raboliotd, Q3208217?, Q3209181?, Q3548738?, Q3231654?, Q18610941? і Q3210849?
Членство	Французька академія, Défense de la langue françaised і Friends of the Natural History Museum Parisd
У шлюбі з	Suzanne Genevoixd
Діти	Sylvie Genevoixd
Нагороди	Ґонкурівська премія (1925) Prix Blumenthald (1922) Grand prix national des Lettresd (1970) Great Gold medal of the Société d'Encouragement au Progrèsd Marcelin Guérin Prized (1918) Paul Flat Prized (1931)
Моріс Женевуа у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Моріс-Шарль-Луї-Женевуа народився 29 листопада 1890 року в місті Десіз, Ньєвр. Провів дитинство в Шатонеф-сюр-Луар. Після відвідування місцевої школи навчався в ліцеї Орлеана та Ліцеї Ланакаль. Женевуа був прийнятий до Вищої нормальної школи, був першим у своєму класі, але після початку Першої світової війни мобілізований до арміїї у 1914 році. Швидко отримав звання лейтенанта. Брав участь у кривавих битвах на південний схід від Вердена наприкінці 1914 року та на початку 1915 року.

25 квітня 1915 року важко поранений і повернувся до Парижа. Події війни глибоко вплинули на нього, і він написав тетралогію «Ceux de 14» (Людина 1914 року), яка принесла йому визнання публіки.

Близько 1919 року Женевуа захворів на іспанський грип, що змусило його повернутися до Луари. Він активно займався літературною працею, отримав грант від Фонду Флоренції Блюменталь, який дозволив йому завершити деякі найвідоміші твори «Ремі де Рауш» та «Раболіо», останній з яких отримав Гонкурівську премію.

У 1928 році помер його батько, Женевуа переїхав до Вернелла в Луаре. Приблизно в цей час він почав подорожувати за кордон до Канади, Скандинавії, Мексики та Африки. Канада та Африка вразили письменника, Африці він присвятив есе 1949 р. «Біла Африка, Чорна Африка».

24 жовтня 1946 року обраний членом Французької академії. У 1950 році повернувся до Парижа і став секретарем Французької академії в 1958 році. У 1970 році Женевуа, який був президентом програмного комітету французького державного радіо, розпочав телесеріал про французьких письменників. Йому також запропонували Національний де Літрів Гран-Прі.

Помер 8 вересня 1980 року.

Французька акедемій засновала літературну премію, яка названа на його честь.