Моріс Константен-Вейєр
Моріс Константен-Вейєр (фр. Maurice Constantin-Weye; 24 квітня 1881, Бурбон-ле-Бен, Верхня Марна — 22 жовтня 1964, Віші, Альє) — французький письменник, романіст, біограф та есеїст, який отримав Гонкурівську премію 1929 року за роман «Людина над своїм минулим» (фр. Un homme se penche sur son passé), дія якого відбувається у преріях північної Канади на початку ХХ сторіччя.
Моріс Константен-Вейєр | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | фр. Maurice Constantin | |||
Народився |
24 квітня 1881[1][2][…] Бурбонн-ле-Бен | |||
Помер |
22 жовтня 1964[3][4][…] (83 роки) Віші | |||
Поховання | Крезьє-ле-В'є | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | перекладач, прозаїк-романіст, письменник, журналіст | |||
Мова творів | французька[2] | |||
Magnum opus | Q3548708? | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Константен прожив десять років у Канаді (Манітоба) між 1904 і 1914 роками, і враження від цього забезпечили значну частину матервалу для його пригодницьких романів, написаних у Франції між 1920 і 1950 роками.
Повернувся до Франції у 1914 році для участі в Першій світовій війні, де отримав декілька поранень. Після війни він став журналістом і публікував романи та біографії у Франції.
Первісне його прізвище було лише «Костянтин»; він додав ім'я своєї другої дружини в 1920 році і підписав усі свої твори Моріс Костянтин-Вейер.
Примітки
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.