Моріс Мерло-Понті

Моріс Мерло-Понті
фр. Maurice Merleau-Ponty
Західна філософія
Моріс Мерло-Понті
Народження 14 березня 1908(1908-03-14)
Рошфор-сюр-Мер
Смерть 3 травня 1961(1961-05-03) (53 роки)
Париж
гострий інфаркт міокарда
Поховання
Пер-Лашез : 
Громадянство (підданство)  Франція
Знання мов
  • французька[1]
    • Ім'я при народженні Моріс Мерло-Понті
    Діяльність
  • професор, art theorist, aesthetician
    • Викладав Колеж де Франс[2], Паризький університет і Ліонський університет
    Науковий ступінь доктор філософії
    Школа / Традиція феноменологія, екзистенціалізм, марксизм
    Вплинув Клод Леві-Строс, Клод Лефор, Корнеліус Касторіадіс, Жільбер Сімондон, Юбер Дрейфюс, Жіль Дельоз, Мішель Фуко, Девід Абрам
    Alma mater Паризький університет
    Літературний напрям Феноменологія і Структуралізм
    Зазнав впливу
  • Карл Маркс, Анрі Бергсон, Серен К'єркегор, Едмунд Гуссерль, Мартін Гайдеґґер, Клод Леві-Строс, Жан-Поль Сартр
    • Вчителі Émile Bréhierd і Едмунд Гуссерль
    Відомі студенти Мішель Фуко, Claude Lefortd, Paul Viriliod і Paulette Legrandd
    Історичний період Філософія XX століття
    Батько Bernard Merleau-Pontyd
    У шлюбі з Suzanne Merleau-Pontyd
    Діти
  • Marianne Merleau-Pontyd
    •  Моріс Мерло-Понті у Вікісховищі
     Висловлювання у Вікіцитатах

    Моріс Мерло-Понті (фр. Maurice Merleau-Ponty; 14 березня 1908, Рошфор-сюр-Мер — 3 травня 1961, Париж) — французький філософ, один з чільних представників феноменології і прихильник екзистенціалізму.

    Біографія

    Мерло-Понті народився 14 березня 1908 року в Рошфор-сюр-Мер. Здобув освіту у Вищій нормальній школі в Парижі, де познайомився з філософами Жаном-Полем Сартром та Жаном Іпполітом. Внаслідок цього він захопився ідеями гештальтпсихології.

    Мерло-Понті став професором Ліонського університету в 1945 році, через чотири роки почав викладати в Сорбонні, а з 1952 року в Колеж де Франс.

    Погляди

    Мерло-Понті працював над неопублікованими роботами засновника феноменології Едмунда Гуссерля. У той час він прийшов до висновку, що інтенція — це характеристика не тільки свідомості людини, але і всього людського ставлення до світу. Згодом він розробив поняття осмисленого, відкритого світові, досвідомого існування.

    Вибрані праці

    Бібліографія Моріса Мерло-Понті величезна (див. окремий список праць Мерло-Понті у французькій вікіпедії), тут наводяться лише найвідоміші його праці:

    • Структура поведінки / La structure du comportement, Paris, puf, 1942 7e éd. en 1972
    • Феноменологія сприйняття / La Phénoménologie de la perception, Paris, nrf, Gallimard, 1945
    • Гуманізм і терор / Humanisme et terreur, Paris, Gallimard, 1947
    • Єдність душі і тіла у Мальбранша, Бірана і Бергсона / L'union de l’âme et du corps, Chez Malebranche, Biran et Bergson, Vrin, 1968, cours présentés par J. Deprun
    • Сенс і нонсенс / Sens et non-sens, Paris, Nagel, 1948
    • Науки про людину і феноменологія / Les sciences de l'homme et la phénoménologie, Centre de Documentation universitaire, réédité en 1975
    • Відносини до іншого у дитини / Les relations avec autrui chez l'enfant, Paris, Centre de Documentation universitaire, réédité en 1975
    • Хвала філософіх / Éloge de la philosophie, інавгураційна лекція в Колеж де Франс, 15 січня 1953 року, nrf, Gallimard, 1953
    • Знаки / Signes, nrf, Gallimard, 1960
    • Видиме й невидиме / Le visible et l'invisible, publié par Cl. Lefort, Gallimard, 1964
    • Око і дух / L’œil et l'esprit, Gallimard, 1960
    • Конспект лекцій (1952–1960) / Résumé de cours (1952–1960), Gallimard, 1968
    • Проза світу / La Prose du monde, Gallimard, 1969.

    Добрий огляд основних праць філософа пропонує видання видавництва Ґаллімар у серії Quarto:

    • Oeuvres 2010 (réédition de l'essentiel de l'oeuvre de Maurice Merleau-Ponty), Éditions Quarto Gallimard, 1848 pages (ISBN 978-2-07-012875-4).

    Українські переклади
    • Моріс Мерло-Понті, Феноменологія сприйняття. Пер. з фр., післямова та прим. О. Йосипенко, С. Йосипенко. — Київ.: Український Центр духовної культури, 2001. — 552 с. ISBN 966-628-004-3
    • Моріс Мерло-Понті, Видиме й невидиме: З робочими нотатками. Пер. з фр. Є. Марічев; упоряд., авт. передмови та післямови К. Лефор. — Київ: Видавничий дім КМ «Академія», 2003.- 268 с. ISBN 966-518-203-X

    Література
    • Мерло-Понті, Морис // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 370. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
    • Emmanuel Alloa: La résistance du sensible. Merleau-Ponty critique de la transparence, Paris: Kimé 2008, ISBN 978-2-84174-442-8.
    • Stephan Günzel: Maurice Merleau-Ponty. Werk und Wirkung. Eine Einführung. Turia + Kant, Wien 2007. ISBN 978-3-85132-464-8.
    • Ted Toadvine (Hrsg.): Merleau-Ponty. Critical assessments. 4 томи. Routledge, London 2006.
    • Taylor Carman (Hrsg.): The Cambridge companion to Merleau-Ponty. Cambridge Univ. Press, Cambridge 2005.
    • Christian Bermes: Maurice Merleau-Ponty zur Einführung. Junius, Hamburg 2004, ISBN 3-88506-399-9.
    • Patrick Burke / Jan Van der Veken (Hrsg.): Merleau-Ponty in contemporary perspectives. Kluwer, Dordrecht u.a. 1993 (Phaenomenologica 129).
    • Thomas W. Busch (Hrsg.): Merleau-Ponty, hermeneutics, and postmodernism. State Univ. of New York Press, Albany 1992.
    • Melle, Ullrich: Das Wahrnehmungsproblem und seine Verwandlung in phänomenologischer Einstellung. Untersuchungen zu den phänomenologischen Wahrnehmungstheorien von Husserl, Gurwitsch und Merleau-Ponty. Nijhoff. The Hague u.a 1983.
    • Regula Giuliani-Tagmann, : Sprache und Erfahrung in den Schriften von Maurice Merleau-Ponty. Frankfurt am Main u.a.: Lang 1983.
    • Carbone M., Dalmasso A.C., Franzini E. Merleau-Ponty e l’estetica oggi / Merleau-Ponty et l’esthetique aujourd’hui / [M. Carbone, A.C. Dalmasso, E. Franzini (eds.)].– Milano-Udine: Mimesis Edizioni, 2013. – 320 p.

    Примітки
    1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Список професорів Колеж де Франс

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.