Моріс Фіцджеральд, 4-й граф Кілдер

Моріс ФітцДжеральд був другим сином Томаса ФітцДжеральда – ІІ графа Кілдер та його дружини Джоан ФітцДжеральд (пом. 1359) – дочки Річарда де Бурго – ІІ графа Ольстера. Моріс ФітцДжеральд успадкував титул графа Кілдер та володіння графів Кілдер від свого брата Річарда – ІІІ графа Кілдер, що помер у віці 12 років в 1329 році.

У 1339 році Моріс ФітцДжеральд придушив повстання клану О’Демпсі в Лейнстері. У листопаді 1346 року разом з лорд-юстиціарієм Ірландії Бермінгемом він змусив клан О’Мор дати заручників як запоруку їх «гарної поведінки» - не повставати проти влади короля Англії і не нападати на англійську колонію в Ірландії. 26 січня 1347 року його викликав Райт в палац Елтем для служби королю Англії Едварду ІІІ. Моріс ФітцДжеральд брав участь у Столітній війні, командував загонами при облозі Кале, був посвячений у лицарі королем Англії.

В Ірландії в графстві Кілдер спалахнуло чергове повстання. Моріса ФітцДжеральда відправили в Ірландію для придушення повстання 14 вересня 1358 року. На підвладних йому землях він набирав армію для придушення повстання.

30 березня 1360 року він отримав посаду лорд-юстиціарія Ірландії з жалуванням 500 фунтів стерлінгів сріблом щорічно. Цю посаду він отримав вдруге 22 березня 1371 року і втретє 16 лютого 1375 року і володів нею до повернення сера Вільяма Віндзора.

У 1364 року він очолив делегацію ірландської шляхти та чиновників, що поскаржилась королю Англії Едварду ІІІ на дії уряду Ірландії, на корупцію окремих посадових осіб, зокрема на свавільні дії корд-канцлера Ірландії Томаса де Берлі.

У 1378 року Моріс ФітцДжеральд, на прохання короля Англії Річарда ІІ, супроводжував лорд-юстиціарія Ірландії Джеймса Батлера – ІІ графа Ормонд, що зустрічався з делегацією ірландського клану О’Морхо з Сліаб Марге. Під час проведення цієї акції він зазнав нападу, втратив своїх людей. За це він просив компенсації в короля Англії і отримав від міністра фінансів Ірландії £ 10 21 травня 1378 року.

Моріса ФітцДжеральда неодноразово викликали на засідання парламенту Ірландії, зокрема на засідання 22 січна 1377 року, що відбулося в Кастлдермат, на засідання 11 вересня 1381 року, що відбулося в Трім, на засідання 29 квітня 1382 року, що відбулося в Дубліні.

Моріс ФітцДжеральд підтримував сера Філіпа Куртенея – лорда-юстиціарія Ірландії, що вів боротьбу з Ірландськими повстанцями в Лейнстері та в графстві Міт. На боротьбу з повстанцями бракувало коштів. У нагороду за це він отримав 20 квітня 1386 року маєтки сера Вільяма де Лондона в графствах Кілдер та Міт – він отримав право бути опікуном цих маєтків на час неповноліття спадкоємця – Джона де Лондона. 5 серпня 1389 року він отримав у власність маєтки Лукан (графство Дублін), маєтки Кілдроут (нині Селбрідж), Кілмакредок (графство Кілдер).

29 травня 1390 року Моріс ФітцДжеральд отримав наказ схопити О’Коннора – сина Доу О’Демпсі - ірландського ватажка, якого визнали «ворогом короля», кинути його за ґрати в замок Кілдер, а потім в Дублінський замок.

Моріс ФітцДжеральд помер у похилому віці в 1390 році і був похований в церкві Святої Трійці – нині це собор Крайстчерч, Дублін.

Моріс ФітцДжеральд – IV граф Кілдер одружився з Елізабет де Бургерш – ІІІ баронессою Бургерш – дочкою Бартоломея де Бургерша – ІІ барона Бургерш. У цьому шлюбі було не менше 5 дітей, у тому числі:

• Джеральд ФітцДжеральд - V граф Кілдер
• Джон ФіцДжеральд - де-юре VI граф Кілдер, він не зумів отримати титули та володіння свого брата після його смерті, але мав нащадків, що заволоділи цим титулом.
• Томас ФітцДжеральд – VII граф Кілдер
• Томас Фітцджеральд – верховний шериф графства Лімерік
• Джоанн ФітцДжеральд – одружилась з Тадгом Майністрехом Мак Картайх Мором – королем ірландського королівства Десмонд.

• "Fitzgerald, Maurice, 4th Earl of Kildare", Dictionary of National Biography, (Leslie Stephen ed.), Macmillan & Co., London, 1889
• Lodge, John, & Archdall, Mervyn, A.M., The Peerage of Ireland, Dublin, 1789, vol.1, p. 80-81.