Москаль-чарівник
«Москаль-чарівник» — п'єса видатного українського письменника Івана Котляревського, написана у 1819 році. Вперше видана в «Українському збірнику», 1841 року в Москві І. І. Срезневським.
Вперше п'єса поставлена на сцені Полтавського театру у 1819 році (Петро Барсов). Відомо, що у 1820-их п'єси Котляревського «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» з величезним успіхом ставилися в Санкт-Петербурзі в Олександрівському театрі та в Малому театрі, що в Москві.[1]
Особливості п'єси
За жанром це водевіль. Котляревський використав мандрівний сюжет про подружню невірність, але переосмислив його. Зберіг лише успішне сценічне, але не використав того, що було б негативним з моральної точки зору.
П'єса економна в плані театральної вистави: прості декорації, одна дія, чотири персонажі.
Персонажі
- Лихой — солдат
- Михайло Чупрун — простакуватий, довірливий чоловік
- Тетяна — «зрадлива» дружина, розумна, хитра, красива, кропітка, але з характером
- Финтик Каленик Кононович — залицяльник-невдаха
Сюжет
Финтик залицяється до Тетяни, але вона чітко дає зрозуміти, що її це не цікавить. У цей момент чоловік Тетяни повертається з відрядження. Вона каже Финтикові ховатися на піч, сама йде зустрічати чоловіка. Несподівано приходить солдат, на підпитку. Він хитрощами починає кепкувати над господарями й обманює їх, ніби він здатен на чудеса.
Екранізації
1995 року на кіностудії ім. О. Довженка було знято фільм «Москаль-чарівник», де в головних ролях знялися Богдан Бенюк (Лихой) і Руслана Писанка (Тетяна).[2]
Примітки
Література
- Котляревський І. П. Твори. — К. : Дніпро, 1980.