Мохамед Махмуд Брахім Хліл

Він закінчив середню школу в Нуакшоті. Працював в Агентстві Мавританської преси (зараз Мавританське інформаційне агентство) до 1985 року, коли він приєднався до Мавританської організації радіо та телебачення (державна організація). У 1989 році він залишив свою роботу, щоб закінчити навчання в СРСР, де здобув докторський ступінь з філософії в Московському державному педагогічному інституті іноземних мов імені Мориса Тореза та з комунікацій у Міжнародній академії технології та інформації в Мінську.

У мавританській адміністрації він був радником міністра зв'язку і відносин з парламентом. У 2007 році став міністром зі зв'язків з парламентом і громадянським суспільством. У 2008 році міністром Міністерства ремесла та туризму та зв'язки з парламентом, після обрання президента Сіді Мохамеда Удда Чейя Абдаллаха. Після державного перевороту у серпні 2008 року він залишався вірним президенту, позбавленому влади військовою хунтою.

На дипломатичній службі Мавританії працював Постійним представником ЮНЕСКО; Послом в Йорданському Хашимітському королівстві; Послом в Королівстві Бельгія та Європейському Союзу, а також Постійним представником в Організації Північноатлантичного договору (НАТО), Союзі Середземномор'я, Організації по забороні хімічної зброї (ОЗХО) та Всесвітній митні організації (ВМО), Послом-нерезидентом в Королівстві Нідерландів та Великому Герцогстві Люксембург; Послом у Франції, послом-нерезидентом у Португалії та Королівства Швеції та Данії.

З 03 липня 2014 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Мавританії в Берліні, Німеччина[1].

23 лютого 2018 року — вручив копії вірчих грамот Державному секретарю міністерства закордонних справ України Андрію Зайцю[2].

23 лютого 2018 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Петрові Порошенку[3][4].