Мохаммед Ауфі
Садід ед-Дін Мохаммед бен Мохаммед Ауфі Бухараї (1172/1177—1233/1243) — перський історик, філолог з Бухари, автор найстарішої антології-тазкіре перських поетів «Любаб аль-альбаб» («Серце сердець»).
Ця робота містить короткі відомості про поетів і є важливим джерелом для вивчення їх творчості. 1223 року Садід ед-Дін Ауфі перевів з арабської мови відомий твір ат-Танухі «Радість за складністю» («Аль-Фарадж бад аш-шідда»). У 1228 році він склав прозову збірку «Збори оповідань і світочі переказів» («Джаваме уль-хека ве лав ур-Рева»), в якому міститься понад 2 тис. коротких оповідань головним чином історичного характеру.
| Мохаммед Ауфі | |
|---|---|
| Народився |
1171[1] Бухара, Бухарський емірат |
| Помер |
1242[1] Делі, Делійський султанат |
| Країна | Іран |
| Діяльність | історик, науковець, письменник |
| Конфесія | іслам |
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Тазкіре // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 456.
- Роман Гамада. Відкриваючи Мохаммеда Ауфі
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.