Бухара

Бухара (узб. Buxoro) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Бухарської області.

Бухара
Buxoro / Бухоро
Координати: 39°46′ пн. ш. 64°26′ сх. д.
Країна  Узбекистан
Вілоят Бухарський
Засноване VI ст. до н. е.
Перша згадка 500
Уряд
 - Хокім Вальєн Урінов
Площа
 - Повна 39,4 км²
Висота над р.м. 225 м 
Населення (2014)
 - Усього 272 500 осіб
 - Густота 6916,24 осіб/км²
Часовий пояс UTC+5
Поштовий індекс 2001ХХ
Телефонний код(и) місцевий: 365,
міжнародний: (+998) 65
Вебсайт: buxoro.uz
Бухара
Розташування міста на мапі Узбекистану
Історичний центр Бухари
Historic Centre of Bukhara [1]
Світова спадщина
39°46′29″ пн. ш. 64°25′43″ сх. д.
Країна  Узбекистан
Тип місто
local administrative unit (NUTS) і місто з населенням понад 100 тис. осібd
Критерії ii, iv, vi
Об'єкт  602
Регіон Азія і Океанія
Зареєстровано: 1993 (17 сесія)

 Бухара у Вікісховищі

Географія

Місто розташоване в низинах річки Зеравшан, у центрі Бухарського оазису, на каналі Шахруд. Бухара з'єднана лінією (13 км) із залізничним вузлом Бухара-1 (м. Каган).

Назва

Місто виникло не пізніше I століття н. е. Назва походить від санскрит. «віхара», що означає «монастир».

Історія

Давня історія

  • VI—VII ст — Бухара — велике місто Мавераннахра;
  • VII вв — початок вторгнення арабів;
  • VII вв — Спорудження Арка;
  • 709 — Взяття міста намісником Хорасану Кутейбою;
  • 775—783 — повстання «людей у білих одежах» у Бухарі проти арабів (повстання Муканни);

Середньовіччя

  • 830 — перша літописна згадка про Бухару;
  • 849—850 — спорудження навколо Бухари стіни з одинадцятьма воротами для захисту від набігів ворогів;
  • 820—892 — роки життя історика Тарабі;
  • 860—941 — роки життя поета Рудакі;
  • 870—950 — роки життя філософа та енциклопедиста Фарабі;
  •  ?-977 — роки життя поета Дакікі;
  • IX—Х ст — спорудження мавзолею Ісмаїла Самані;
  • 875—999 — Бухара — столиця феодальної держави, утвореної після розпаду Арабського халіфату;
  • 943—944 — «Історія Бухари М.Наршахі»;
  • 980—1037 — Роки життя великого вченого-енциклопедиста, уродженця Бухари Абу Алі ібн Сіни;
  • 999 — Бухару захопили караханідскі правителі;
  • 1127 — Збудовано мінарет Калян;
  • 1220, лютий — Бухару захопили орди Чингісхана;
  • 1238 — Повстання Махмуда Тарабі проти монгольських завойовників;
  • 1318—1389 — роки життя шейха Бахоуддіна Накшбанді;
  • XIV ст — побудова мечеті та мавзолею Сайфітдіна Бохарзі, побудова пам'ятника Чашма Аюб;
  • 1370 — Бухара увійшла до складу імперія Тимура;
  • 1417 — Збудовано медресе Улугбека;
  • XVI—XVIII ст — Бухара столиця Бухарського ханства;
  • 1535 — Будівництво медресе Мір-Араб;
  • XVI ст. — Будівництво мечеті Баланд та ансамблю Чао-Бакр;
  • 1557 — посольство з Бухари до Москви з проханням дозволити вільну торгівлю з Московією;
  • 1583—1600 — П'ять Бухарських посольств до Москви для встановлення дипломатичних стосунків;
  • 1599—1753 — Аштарханкульська династія ханів Бухари;
  • XVIст — будівництво шатрів Токі Заргарон, Токі Тельмакфурушон, Токі Саррофон;
  • 1652 — Будівництво медресе Абдулазіз-хана;
  • XVII ст. — Будівництво ансамблю Лябі-Хауз;

XVIII століття

  • 1752—1753 — Реконструкція Бухари; зміцнення міської стіни;
  • 1753—1920 — Мангітська династія ханів Бухарського емірату;

XIX століття

  • 1807 — Будівництво медресе Чор-Мінор;
  • 1810 — Повстання у Бухарі проти дорожнечі, голоду та крадіжок;
  • 1821—1825 Небачене за потужністю повстання міської бідноти та сільського населення;
  • 1826 — Публікація в Парижі книги Г.Мейендорфа «Подорож з Оренбургу в Москву»;
  • 1827—1897 — Роки життя письменника та філософа Дониша;
  • 1836 — Вихід у світ роботи сходознавця П. С. Савельєва «Бухара у 1835 році»;
  • 1853 — Публікація книги О. М. Попова «Стосунки Росії з Хівою та Бухарою»;
  • 1862 — Виход у світ роботи сходознавця Н. Залесова «Нариси дипломатичнихстосунків Росії з Бухарою з 1836 по 1843 рік»;
  • 1868—1869 — вивезення з Бухари в Росії 250 тисяч пудів бавовни;
  • 1869 — Війна між Росією та Бухарою;
  • 1868, 23 червня — укладення миру між Росією та Бухарою;
  • 1873 — Договір між Росією та Бухарою, який уточнив кордони між Туркестанським краєм та Бухарським еміратом;
  • 1885 — Заснування у Бухарі «Російського імператорського політичного агенства»;
  • 1877—1888 — Перша залізниця на території Бухари (від Красноводська до Самарканду);
  • 1878—1954 — роки життя письменника та вченого С.Айні;
  • 1888 — Велике народне повстання землевласників та тваринників (повстання Восе);
  • 1890 — Ввезення з Росії в Бухару 660 тисяч пудів зерна та борошна;
  • 1894 — Прийняття закону про включення Бухари в єдину з Росією митну межу;
  • 1894 — Відкриття відділення Державного банку з капіталом 90 млн рублів;
  • 1894 — Відкриття російсько-туземної школи;
  • 1896—1939 — Роки життя видатного державного діяча Ф.Ходжаєва;

Початок XX століття

  • Кінець XIX-початок XX ст Будівництво палацу Мохі-Хоса;
  • 1905 — Приєднання робітників всіх залізничних станцій Бухарського ханства до Всеросійського політичного страйку;
  • 1905—1907 — Виступи бухарських ремісників;
  • 1909 — Побачила світ книга Д.Логофета «Країна безправства. Бухарське ханство і його сучасний стан»;
  • 1911 — Відкриття у Бухарі жіночої лікарні з пологовим відділенням;
  • 1912 — Страйк бухарських ткачів;
  • 1912 — Перша у Бухарі газета узбецькою мовою «Туран»;
  • 1912 — Перша у Бухарі газета таджицькою мовою «Бухороі Шаріф» («Священна Бухара»);
  • 1912—1975 — Роки життя видатного композитора М.Ашрафі;
  • 1914 — Відкриття магазину «Товариство мануфактурної торгівлі»;
  • 1914—1916 — Великі селянські виступи в еміраті;
  • 1917, 7 березня — Великий мітинг в Кагані у зв'язку з лютневою революцією.

Бухара між І та ІІ Світовими війнами

  •  
  •  
  • 1920, 28 серпня — початок боїв у Бухарі;
  • 1920, 6-8 жовтня — більшовиками та їх прихильниками проголошено так звану Бухарську Народну Радянську Республіку;
  •  
  • 1921, 4 березня — Підписання в Москві союзної та економічної угоди між РСФСР та БНСР;
  • 1922 — Відкриття музичного училища;
  • 1923, лютий — Створення російсько-бухарського державного товариства «Держбавовна»;
  • 1923, 25 серпня — Виставка БНСР у Середньоазійському павільйоні у Москві;
  • 1923, вересень — Перше кооперативне об'єднання кустарів Бухари «Бухарська будівельна артіль»;
  • 1924, 19 вересня — Проголошення на П'ятому Всебухарському з'їзді Ради БНСР соціалістичної республіки;
  • 1924, жовтень — Включення БНСР до складу утворених Узбецької, Туркменської, Таджицької РСР у зв'язку з національно-державним розмежуванням;
  • 1925, 12 квітня — Рада у Москві між БНСР та «Севзапкіно» з питання організації російсько-бухарського кінотовариства;
  • 1925, червень — Організація товариства «Геть неграмотність»;
  • 1925 — Вихід на екрани фільму «Башти смерті», який знімався у Бухарі російсько-бухарським кінотоварситвом спільно з «Севзапкіно»;
  • 1925 — Відкриття Старогородського жіночого клубу;
  • 1926 — Відкриття інвалідного будинку;
  • 1927—1930 — Введення в експлуатацію шовкомотальної та швейної фабриик, шкірзаводу;
  • 1930 — Заснування першого вищого навчального закладу — Педагогічного інституту;
  • 1931 — План розвитку комунального господарства Бухари. Початок будівництва кількох 2-поверхових 28-квартирних будинків;
  •  
  • 1935 — Введення в експлуатацію Центральної електростанції;
  • 1935 — Відміна карткової системи;
  • 1937, грудень — Вибори до Верховної Ради СРСР, у яких взяли участь 95,9 % виборців Бухари;
  • 1938 — Перший номер газети «Бухоро хакікати» («Бухарська правда»);
  • 1939 — Вибори до міської ради в яких взяли участь 95,5 % виборців
  • 1942, листопад — Бухара прийняла і розселила 9327 евакуйованих чоловік;
  • 1942 — Внесок колективів промислових підприємств у фонд оборони, у фонд танкової колони 200 тисяч рублів;
  •  
  • 1945 — Учні та вчителі передали 225 тисяч рублів на будівництво бойового літака «Бухарський школяр»;

Бухара від завершення ІІ Світової війни до проголошення незалежності Узбекистану

  • 1948 — Рух за підвищення якості продукції;
  • 1950 — Побудова 16-ти км водопровідної мережі;
  • 1954, 10 березня — мітинг молоді міста з якого 130 юнаків та дівчат виїхали на освоєння цілинних земель;
  • 1955, вересень — Конференція раціоналізаторів та винахідників;
  • 1955 — Організація Бухарського відділння союзу письменників Узбекистану;
  • 1956 — Початок будівництва міського озера;
  • 1957 — Перший випуск газети Державного педагогічного інституту «За передову науку» («Ілгор фан учун»);
  • 1957, серпень-вересень — Рішення виконкомів обласної та Бухарської міської Рад про розвиток житлового будівництва на 1959—1960 рр.;
  • 1958, 5 листопада — початок газифікації Бухари;
  • 1959 — Поява перших продовольчих магазинів самообслуговування;
  • 1959 — Відкриття першого народного університету культури, слухачами якого було 200 робітників та службовців;
  • 1959, грудень — Зустріч з учасниками тижня таджицької літератури та мистецтва в Узбекистані;
  • 1967 — Початок систематичного розвитку туристичної галузі у Бухарі;
  • 1967, серпень — Перебування у Бухарі учасників декади індійської культури;
  • 1970 — Відкриття Будинку зв'язку;
  • 1970 — Завершення будівництва Будинку Рад;
  • 1970 — Здача в експлуатацію нового комплексу будівель педінституту;
  • 1970, травень — Будівництво торговельного центру «Бахт»;
  • 1971, жовтень — Початок будівництва Бухарського бавовняного комбінату;
  • 1972 — Завершення будівництва першої черги харкурського водогону;
  • 1973 — Перша черга текстильного комбінату потужністю 253 тисячі прядильних веретен та 1600 верстатів;
  • 1974, 10 січня — Мітинг текстильників у зв'язку з пуском в експлуатацію черги бавовняного комбінату;
  • 1974 — Бавовноочисний завод з випуску та переробки бавовни-волокна вийшов на перше місце в СРСР;
  • 1974, грудень — Республіканський конкурс любительських фільмів;
  • 1974 — Введення в експлуатацію комфортабельного готелю «Інтурист» на 378 номерів;
  • 1975 — Відкриття бюро подорожей та екскурсій;
  • 1975 — Відкриття технікуму культури;
  • 1976 — Відкриття готелю «Зарафшан» на 400 місць;
  • 1976, квітень — Землетрус у Бухарі;
  • 1976—1977 — У ході ліквідації наслідків землетрусу місто отримало 288 квартир від ферганських будівельників, 484 від андижанських, 220 від ташкентських;
  • 1977, 31 серпня — Відкриття в Бухарі технолгічного інституту харчової та легкої промисловості;
  • 1978, 1 червня — Перший номер багатотиражки «Текстильник Бухари»;
  • 1978 — Відкриття Палацу культури ім. Абу Алі ібн Сіни;
  • 1979 — відкриття Бухарської народної філармонії;
  • 1979, грудень — Відкриття іподрому;
  • 1979 — Готель «Гулістан» на 315 місць;
  • 1980 — Завершення будівництва одного з найбільших східних базарів;
  • 1980 — Святкування 1000-ліття ібн Сіни (Авіцени);
  • 1980 — Прямий рейс Ту-154 Бухара-Москва;
  • 1980,травень — випуск першої продукції хлібокомбінату;
  • 1981, березень — Перші 22 тонни пряжі другої прядильної фабрики текстильного комбінату;
  • 1982 — Відкриття дитячого лялькового театру;
  • 1982, серпень — відкриття нового колгоспного ринку;
  • 1983, березень — введення в експлуатацію Другої ткацької фабрики на текстильному комбінаті;
  • 1984, квітень — Землетрус у Бухарі;
  • 1984 — Введення в експлуатацію водогону Кую-Мазар — Бухара, довжиною 30 км;
  • 1984 — Створення при науково-методичному центрі любительської кіностудії «Сітора»;
  • 1985 — Завершення будівництва водоочисних споруд Шахрудського вузла;
  • 1985 — Створення міського культурно-спортивного комплексу;
  • 1986, травень — Студенти інженерно-педагогічного факультету держпедінституту вирішили долучитись до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
  • 1986 — Створення спецавтогосподарства на 250 автомашин;
  • 1986 — Відкриття нового корпусу ниркового санаторію;
  • 1986 — Відкриття Будинку знань;
  • 1986 — Здача в експлуатацію Будинку радіо;
  • 1986 — Здача в експлуатацію поліклініки на 350 відвідувань у зміну;
  • 1986, грудень — Початок тролейбусного руху в Бухарі;
  • 1987 — Введення в експлуатацію нової взуттєвої фабрики;
  • 1987, серпень — Відкриття культурно-спортивно побутового комплексу;
  • 1987 — Відкриття центрального універмагу;
  • 1988, 11 грудня — Бухарці надали допомогу населенню Вірменії, яке потерпіло від землетрусу;
  • 1989, січень — Бухарці надали допомогу мешканцям Таджикистану, яке потерпіло від землетрусу;
  • 1989, квітень — Фестиваль дружби з Туркменською РСР;
  • 1989, 24 серпня — Відкриття меморіалу на честь військових, які загинули в Афганістані;
  • 1989 — Організація в Бухарі наукового центру інституту сходознавства Академії наук Узбекистану;
  • 1989 — Відкриття медичного інституту;
  • 1990 — Відкриття аспіратнтури у Бухарському держпедінституті;
  • 1990 — Організація таджицького культурного центру;

У незалежному Узбекистані

  • 1991, квітень — Дні пам'яті великого поета Навої у Бухарі;
  • 1993, травень — Організація спільного підприємства «Бухороі-шариф електронік корпорейшн» з корейською фірмою «Голдстар» з виробництва телевізорів;
  • січень 1995 — Новий паспорт громадянина Узбекистану з номером 0000001 вручено Герою СРСР Азіму Рахімову;
  • 5 липня 1995 — В бухарі відкрито перший супермаркет;
  • листопад 1995 — у Бухарі запроваджено мобільний зв'язок
  • січень 1996 — Постанова КМ Республіки Узбекистан «Про підготовку до святкування 2500-річчя м. Бухари»

[2]

Економіка

Легка (каракулевий, бавовноочисний заводи, бавовняний комбінат та ін.) та харчова промисловість. 2 виші, театр.

Транспорт

У місті діє аеропорт звідки здійснюються регулярні рейси до Ташкента та Фергани а також до російських міст Москва та Санкт-Петербург. Бухара має регулярне залізничне сполучення із столицею Узбекистану Ташкентом. [3]

Пам'ятки архітектури

Історичний центр Бухари включено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО

  • Ансамбль Поі-Калян
  • Ансамбль Ходжа-Гаукушон
  • Водойма Лябі-Хауз
  • Комплекс Боло-Хауз
  • Кош-Медресе
  • Фортеця Арк
  • Мавзолей імама Абу Хавса Кабіра
  • Мавзолей Саманідів
  • Мавзолей Чашма-Аюб
  • Медресе Абдулазіз-хана
  • Медресе Кукельдаш
  • Медресе Мірі-Араб
  • Медресе Надір Диван-бегі
  • Медресе Улугбека
  • Медресе Чор-Мінор
  • Мечеть Джамі
  • Мечеть Калян
  • Мечеть Магокі-Атторі
  • Мечеть-ханака Ходжа Зайнуддіна
  • Мінарет Калян
  • Площа Регістан
  • Середньовічні лазні у Бухарі
  • Торгові шатра Бухари
  • Ханака Файзабад

[4]

Культура

Музей художньої кераміки, історико-краєзнавчий музей та ін. Центр старовинних художніх ремесел.

Населення

Бухара: демографічний розвиток від 1989 до 2014

1989 1993 2009 2011 2014

223 934 236 000 263 400 267 000 272 500

Спорт

У місті базується професійний футбольний клуб «Бухара», який виступає в узбецькій суперлізі. Клуб засновано у 1960 році. Найвищим досягненням клубу було 2 місце у чемпіонаті Узбекистану 1994 року.[5]

Видатні люди, що народилися чи жили в Бухарі

Айні Садріддін — узбецький та таджицький поет, засновник сучасної таджицької літератури

Галерея

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.