Бухара
Бухара (узб. Buxoro) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Бухарської області.
Бухара Buxoro / Бухоро |
|
---|---|
|
|
Координати: 39°46′ пн. ш. 64°26′ сх. д. | |
Країна | Узбекистан |
Вілоят | Бухарський |
Засноване | VI ст. до н. е. |
Перша згадка | 500 |
Уряд | |
- Хокім | Вальєн Урінов |
Площа | |
- Повна | 39,4 км² |
Висота над р.м. | 225 м |
Населення (2014) | |
- Усього | 272 500 осіб |
- Густота | 6916,24 осіб/км² |
Часовий пояс | UTC+5 |
Поштовий індекс | 2001ХХ |
Телефонний код(и) | місцевий: 365, міжнародний: (+998) 65 |
Вебсайт: buxoro.uz | |
Бухара |
|
Історичний центр Бухари | |
---|---|
Historic Centre of Bukhara [1] | |
Світова спадщина | |
39°46′29″ пн. ш. 64°25′43″ сх. д. | |
Країна | Узбекистан |
Тип |
місто local administrative unit (NUTS) і місто з населенням понад 100 тис. осібd |
Критерії | ii, iv, vi |
Об'єкт № | 602 |
Регіон | Азія і Океанія |
Зареєстровано: | 1993 (17 сесія) |
| |
Бухара у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване в низинах річки Зеравшан, у центрі Бухарського оазису, на каналі Шахруд. Бухара з'єднана лінією (13 км) із залізничним вузлом Бухара-1 (м. Каган).
Назва
Місто виникло не пізніше I століття н. е. Назва походить від санскрит. «віхара», що означає «монастир».
Історія
Давня історія
- VI—VII ст — Бухара — велике місто Мавераннахра;
- VII вв — початок вторгнення арабів;
- VII вв — Спорудження Арка;
- 709 — Взяття міста намісником Хорасану Кутейбою;
- 775—783 — повстання «людей у білих одежах» у Бухарі проти арабів (повстання Муканни);
Середньовіччя
- 830 — перша літописна згадка про Бухару;
- 849—850 — спорудження навколо Бухари стіни з одинадцятьма воротами для захисту від набігів ворогів;
- 820—892 — роки життя історика Тарабі;
- 860—941 — роки життя поета Рудакі;
- 870—950 — роки життя філософа та енциклопедиста Фарабі;
- ?-977 — роки життя поета Дакікі;
- IX—Х ст — спорудження мавзолею Ісмаїла Самані;
- 875—999 — Бухара — столиця феодальної держави, утвореної після розпаду Арабського халіфату;
- 943—944 — «Історія Бухари М.Наршахі»;
- 980—1037 — Роки життя великого вченого-енциклопедиста, уродженця Бухари Абу Алі ібн Сіни;
- 999 — Бухару захопили караханідскі правителі;
- 1127 — Збудовано мінарет Калян;
- 1220, лютий — Бухару захопили орди Чингісхана;
- 1238 — Повстання Махмуда Тарабі проти монгольських завойовників;
- 1318—1389 — роки життя шейха Бахоуддіна Накшбанді;
- XIV ст — побудова мечеті та мавзолею Сайфітдіна Бохарзі, побудова пам'ятника Чашма Аюб;
- 1370 — Бухара увійшла до складу імперія Тимура;
- 1417 — Збудовано медресе Улугбека;
- XVI—XVIII ст — Бухара столиця Бухарського ханства;
- 1535 — Будівництво медресе Мір-Араб;
- XVI ст. — Будівництво мечеті Баланд та ансамблю Чао-Бакр;
- 1557 — посольство з Бухари до Москви з проханням дозволити вільну торгівлю з Московією;
- 1583—1600 — П'ять Бухарських посольств до Москви для встановлення дипломатичних стосунків;
- 1599—1753 — Аштарханкульська династія ханів Бухари;
- XVIст — будівництво шатрів Токі Заргарон, Токі Тельмакфурушон, Токі Саррофон;
- 1652 — Будівництво медресе Абдулазіз-хана;
- XVII ст. — Будівництво ансамблю Лябі-Хауз;
XVIII століття
- 1752—1753 — Реконструкція Бухари; зміцнення міської стіни;
- 1753—1920 — Мангітська династія ханів Бухарського емірату;
XIX століття
- 1807 — Будівництво медресе Чор-Мінор;
- 1810 — Повстання у Бухарі проти дорожнечі, голоду та крадіжок;
- 1821—1825 Небачене за потужністю повстання міської бідноти та сільського населення;
- 1826 — Публікація в Парижі книги Г.Мейендорфа «Подорож з Оренбургу в Москву»;
- 1827—1897 — Роки життя письменника та філософа Дониша;
- 1836 — Вихід у світ роботи сходознавця П. С. Савельєва «Бухара у 1835 році»;
- 1853 — Публікація книги О. М. Попова «Стосунки Росії з Хівою та Бухарою»;
- 1862 — Виход у світ роботи сходознавця Н. Залесова «Нариси дипломатичнихстосунків Росії з Бухарою з 1836 по 1843 рік»;
- 1868—1869 — вивезення з Бухари в Росії 250 тисяч пудів бавовни;
- 1869 — Війна між Росією та Бухарою;
- 1868, 23 червня — укладення миру між Росією та Бухарою;
- 1873 — Договір між Росією та Бухарою, який уточнив кордони між Туркестанським краєм та Бухарським еміратом;
- 1885 — Заснування у Бухарі «Російського імператорського політичного агенства»;
- 1877—1888 — Перша залізниця на території Бухари (від Красноводська до Самарканду);
- 1878—1954 — роки життя письменника та вченого С.Айні;
- 1888 — Велике народне повстання землевласників та тваринників (повстання Восе);
- 1890 — Ввезення з Росії в Бухару 660 тисяч пудів зерна та борошна;
- 1894 — Прийняття закону про включення Бухари в єдину з Росією митну межу;
- 1894 — Відкриття відділення Державного банку з капіталом 90 млн рублів;
- 1894 — Відкриття російсько-туземної школи;
- 1896—1939 — Роки життя видатного державного діяча Ф.Ходжаєва;
Початок XX століття
- Кінець XIX-початок XX ст Будівництво палацу Мохі-Хоса;
- 1905 — Приєднання робітників всіх залізничних станцій Бухарського ханства до Всеросійського політичного страйку;
- 1905—1907 — Виступи бухарських ремісників;
- 1909 — Побачила світ книга Д.Логофета «Країна безправства. Бухарське ханство і його сучасний стан»;
- 1911 — Відкриття у Бухарі жіночої лікарні з пологовим відділенням;
- 1912 — Страйк бухарських ткачів;
- 1912 — Перша у Бухарі газета узбецькою мовою «Туран»;
- 1912 — Перша у Бухарі газета таджицькою мовою «Бухороі Шаріф» («Священна Бухара»);
- 1912—1975 — Роки життя видатного композитора М.Ашрафі;
- 1914 — Відкриття магазину «Товариство мануфактурної торгівлі»;
- 1914—1916 — Великі селянські виступи в еміраті;
- 1917, 7 березня — Великий мітинг в Кагані у зв'язку з лютневою революцією.
Бухара між І та ІІ Світовими війнами
- 1920, 28 серпня — початок боїв у Бухарі;
- 1920, 6-8 жовтня — більшовиками та їх прихильниками проголошено так звану Бухарську Народну Радянську Республіку;
- 1921, 4 березня — Підписання в Москві союзної та економічної угоди між РСФСР та БНСР;
- 1922 — Відкриття музичного училища;
- 1923, лютий — Створення російсько-бухарського державного товариства «Держбавовна»;
- 1923, 25 серпня — Виставка БНСР у Середньоазійському павільйоні у Москві;
- 1923, вересень — Перше кооперативне об'єднання кустарів Бухари «Бухарська будівельна артіль»;
- 1924, 19 вересня — Проголошення на П'ятому Всебухарському з'їзді Ради БНСР соціалістичної республіки;
- 1924, жовтень — Включення БНСР до складу утворених Узбецької, Туркменської, Таджицької РСР у зв'язку з національно-державним розмежуванням;
- 1925, 12 квітня — Рада у Москві між БНСР та «Севзапкіно» з питання організації російсько-бухарського кінотовариства;
- 1925, червень — Організація товариства «Геть неграмотність»;
- 1925 — Вихід на екрани фільму «Башти смерті», який знімався у Бухарі російсько-бухарським кінотоварситвом спільно з «Севзапкіно»;
- 1925 — Відкриття Старогородського жіночого клубу;
- 1926 — Відкриття інвалідного будинку;
- 1927—1930 — Введення в експлуатацію шовкомотальної та швейної фабриик, шкірзаводу;
- 1930 — Заснування першого вищого навчального закладу — Педагогічного інституту;
- 1931 — План розвитку комунального господарства Бухари. Початок будівництва кількох 2-поверхових 28-квартирних будинків;
- 1935 — Введення в експлуатацію Центральної електростанції;
- 1935 — Відміна карткової системи;
- 1937, грудень — Вибори до Верховної Ради СРСР, у яких взяли участь 95,9 % виборців Бухари;
- 1938 — Перший номер газети «Бухоро хакікати» («Бухарська правда»);
- 1939 — Вибори до міської ради в яких взяли участь 95,5 % виборців
- 1942, листопад — Бухара прийняла і розселила 9327 евакуйованих чоловік;
- 1942 — Внесок колективів промислових підприємств у фонд оборони, у фонд танкової колони 200 тисяч рублів;
- 1945 — Учні та вчителі передали 225 тисяч рублів на будівництво бойового літака «Бухарський школяр»;
Бухара від завершення ІІ Світової війни до проголошення незалежності Узбекистану
- 1948 — Рух за підвищення якості продукції;
- 1950 — Побудова 16-ти км водопровідної мережі;
- 1954, 10 березня — мітинг молоді міста з якого 130 юнаків та дівчат виїхали на освоєння цілинних земель;
- 1955, вересень — Конференція раціоналізаторів та винахідників;
- 1955 — Організація Бухарського відділння союзу письменників Узбекистану;
- 1956 — Початок будівництва міського озера;
- 1957 — Перший випуск газети Державного педагогічного інституту «За передову науку» («Ілгор фан учун»);
- 1957, серпень-вересень — Рішення виконкомів обласної та Бухарської міської Рад про розвиток житлового будівництва на 1959—1960 рр.;
- 1958, 5 листопада — початок газифікації Бухари;
- 1959 — Поява перших продовольчих магазинів самообслуговування;
- 1959 — Відкриття першого народного університету культури, слухачами якого було 200 робітників та службовців;
- 1959, грудень — Зустріч з учасниками тижня таджицької літератури та мистецтва в Узбекистані;
- 1967 — Початок систематичного розвитку туристичної галузі у Бухарі;
- 1967, серпень — Перебування у Бухарі учасників декади індійської культури;
- 1970 — Відкриття Будинку зв'язку;
- 1970 — Завершення будівництва Будинку Рад;
- 1970 — Здача в експлуатацію нового комплексу будівель педінституту;
- 1970, травень — Будівництво торговельного центру «Бахт»;
- 1971, жовтень — Початок будівництва Бухарського бавовняного комбінату;
- 1972 — Завершення будівництва першої черги харкурського водогону;
- 1973 — Перша черга текстильного комбінату потужністю 253 тисячі прядильних веретен та 1600 верстатів;
- 1974, 10 січня — Мітинг текстильників у зв'язку з пуском в експлуатацію черги бавовняного комбінату;
- 1974 — Бавовноочисний завод з випуску та переробки бавовни-волокна вийшов на перше місце в СРСР;
- 1974, грудень — Республіканський конкурс любительських фільмів;
- 1974 — Введення в експлуатацію комфортабельного готелю «Інтурист» на 378 номерів;
- 1975 — Відкриття бюро подорожей та екскурсій;
- 1975 — Відкриття технікуму культури;
- 1976 — Відкриття готелю «Зарафшан» на 400 місць;
- 1976, квітень — Землетрус у Бухарі;
- 1976—1977 — У ході ліквідації наслідків землетрусу місто отримало 288 квартир від ферганських будівельників, 484 від андижанських, 220 від ташкентських;
- 1977, 31 серпня — Відкриття в Бухарі технолгічного інституту харчової та легкої промисловості;
- 1978, 1 червня — Перший номер багатотиражки «Текстильник Бухари»;
- 1978 — Відкриття Палацу культури ім. Абу Алі ібн Сіни;
- 1979 — відкриття Бухарської народної філармонії;
- 1979, грудень — Відкриття іподрому;
- 1979 — Готель «Гулістан» на 315 місць;
- 1980 — Завершення будівництва одного з найбільших східних базарів;
- 1980 — Святкування 1000-ліття ібн Сіни (Авіцени);
- 1980 — Прямий рейс Ту-154 Бухара-Москва;
- 1980,травень — випуск першої продукції хлібокомбінату;
- 1981, березень — Перші 22 тонни пряжі другої прядильної фабрики текстильного комбінату;
- 1982 — Відкриття дитячого лялькового театру;
- 1982, серпень — відкриття нового колгоспного ринку;
- 1983, березень — введення в експлуатацію Другої ткацької фабрики на текстильному комбінаті;
- 1984, квітень — Землетрус у Бухарі;
- 1984 — Введення в експлуатацію водогону Кую-Мазар — Бухара, довжиною 30 км;
- 1984 — Створення при науково-методичному центрі любительської кіностудії «Сітора»;
- 1985 — Завершення будівництва водоочисних споруд Шахрудського вузла;
- 1985 — Створення міського культурно-спортивного комплексу;
- 1986, травень — Студенти інженерно-педагогічного факультету держпедінституту вирішили долучитись до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- 1986 — Створення спецавтогосподарства на 250 автомашин;
- 1986 — Відкриття нового корпусу ниркового санаторію;
- 1986 — Відкриття Будинку знань;
- 1986 — Здача в експлуатацію Будинку радіо;
- 1986 — Здача в експлуатацію поліклініки на 350 відвідувань у зміну;
- 1986, грудень — Початок тролейбусного руху в Бухарі;
- 1987 — Введення в експлуатацію нової взуттєвої фабрики;
- 1987, серпень — Відкриття культурно-спортивно побутового комплексу;
- 1987 — Відкриття центрального універмагу;
- 1988, 11 грудня — Бухарці надали допомогу населенню Вірменії, яке потерпіло від землетрусу;
- 1989, січень — Бухарці надали допомогу мешканцям Таджикистану, яке потерпіло від землетрусу;
- 1989, квітень — Фестиваль дружби з Туркменською РСР;
- 1989, 24 серпня — Відкриття меморіалу на честь військових, які загинули в Афганістані;
- 1989 — Організація в Бухарі наукового центру інституту сходознавства Академії наук Узбекистану;
- 1989 — Відкриття медичного інституту;
- 1990 — Відкриття аспіратнтури у Бухарському держпедінституті;
- 1990 — Організація таджицького культурного центру;
У незалежному Узбекистані
- 1991, квітень — Дні пам'яті великого поета Навої у Бухарі;
- 1993, травень — Організація спільного підприємства «Бухороі-шариф електронік корпорейшн» з корейською фірмою «Голдстар» з виробництва телевізорів;
- січень 1995 — Новий паспорт громадянина Узбекистану з номером 0000001 вручено Герою СРСР Азіму Рахімову;
- 5 липня 1995 — В бухарі відкрито перший супермаркет;
- листопад 1995 — у Бухарі запроваджено мобільний зв'язок
- січень 1996 — Постанова КМ Республіки Узбекистан «Про підготовку до святкування 2500-річчя м. Бухари»
Економіка
Легка (каракулевий, бавовноочисний заводи, бавовняний комбінат та ін.) та харчова промисловість. 2 виші, театр.
Транспорт
У місті діє аеропорт звідки здійснюються регулярні рейси до Ташкента та Фергани а також до російських міст Москва та Санкт-Петербург. Бухара має регулярне залізничне сполучення із столицею Узбекистану Ташкентом. [3]
Пам'ятки архітектури
Історичний центр Бухари включено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО
- Ансамбль Поі-Калян
- Ансамбль Ходжа-Гаукушон
- Водойма Лябі-Хауз
- Комплекс Боло-Хауз
- Кош-Медресе
- Фортеця Арк
- Мавзолей імама Абу Хавса Кабіра
- Мавзолей Саманідів
- Мавзолей Чашма-Аюб
- Медресе Абдулазіз-хана
- Медресе Кукельдаш
- Медресе Мірі-Араб
- Медресе Надір Диван-бегі
- Медресе Улугбека
- Медресе Чор-Мінор
- Мечеть Джамі
- Мечеть Калян
- Мечеть Магокі-Атторі
- Мечеть-ханака Ходжа Зайнуддіна
- Мінарет Калян
- Площа Регістан
- Середньовічні лазні у Бухарі
- Торгові шатра Бухари
- Ханака Файзабад
Культура
Музей художньої кераміки, історико-краєзнавчий музей та ін. Центр старовинних художніх ремесел.
Населення
Бухара: демографічний розвиток від 1989 до 2014
| ||||
1989 | 1993 | 2009 | 2011 | 2014
|
223 934 | 236 000 | 263 400 | 267 000 | 272 500 |
Спорт
У місті базується професійний футбольний клуб «Бухара», який виступає в узбецькій суперлізі. Клуб засновано у 1960 році. Найвищим досягненням клубу було 2 місце у чемпіонаті Узбекистану 1994 року.[5]
Видатні люди, що народилися чи жили в Бухарі
- Айні Садріддін — узбецький та таджицький поет, засновник сучасної таджицької літератури
- Ашрафі Мухтар Ашрафович (1912, Бухара — 1975, Ташкент) — узбецький композитор, диригент, народний артист СРСР (1951).
- Рудегі — перський поет IX століття
- Авіценна — вчений-енциклопедист, філософ, лікар, хімік, астроном, теолог, поет.
Галерея
- Мечеть Кок-Гумбаз
- Вхід до фортеці
- Великий мінарет
- Чор-Мінор (Чотири мінарети), Бухара, 2011
- Стіна Бухарської фортеці
- Фенікс, Надір Діван-Беґі медресе (частина комплексу Лаб-i Хауз)
- Насреддін Ходжа
- Фестиваль прянощів та шовку
- Гніздо лелеки на вершині стін палацу, до 1915 року, Прокудін-Горський
- Заргарон, 16-те століття (фото 2003)
- Меморіал Аль-Бухарі
- Фестиваль прянощів та шовку, 2009
- Фестиваль прянощів та шовку, 2009
- 2009
- 2009
- Бухара, ансамбль Чор-Мінор (Чотири мінарети)
- Фортеця Арк в Бухарі. Фотографія С. М. Прокудіна-Горського (1907)
- Східний базар. Картина В. В. Верещагіна, 1872
- Бухара, фортеця Арк (палац еміра)
- Поштове відділення
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- http://www.bukhara.uz/istoriya-bukhary/1419-xronologiya
- http://tochka-na-karte.ru/Airports/1434-Bukhara.html
- https://www.advantour.com/rus/uzbekistan/bukhara.htm
- Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 26 травня 2019.
Посилання
- Офіційний сайт Архівовано 23 травня 2019 у Wayback Machine. (узб.)
- Історичний центр Бухари. Світова спадщина ЮНЕСКО (англ.)