Моше Дор

Моше Дор (івр. משה דור‎, нар. 9 грудня 1932, Тель-Авів — 5 червня 2016, там же) — ізраїльський поет та перекладач. Лавреат премії імені Хаїма Бялика (1987).

Моше Дор
івр. משה דור‎
Народився	9 грудня 1932(1932-12-09) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Помер	5 червня 2016(2016-06-05)[1][2] (83 роки) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Країна	Ізраїль
Діяльність	поет, редактор газети, перекладач, журналіст, літературний редактор
Знання мов	іврит
Нагороди	Prime Minister's Prize for Hebrew Literary Worksd Премія імені Хаїма Нахмана Бялика (1987)

Один із засновників групи поетів «Лікрат», у 1952—53 роках — редактор журналу «Лікрат». З 1958 року — співробітник газети «Ма'арів», у 1975—77 роках — культурний аташе посольства Ізраїлю у Великій Британії.

Основні збірки віршів: «Білі кипариси» (1954), «Золото й попіл» (1963), «Ікар миру» (1966), «Барон Порчелі в Єрусалимі» (1968), «Карти часу» (1975), «Паперові змії в Гемпстед Гіт» (1980). Автор низки дитячих книг, зокрема, «Хто хоче бути чарівником» (1975), збірок статей на літературні теми, перекладав на іврит вірші англійських поетів[3].