Мугоджари

Мугоджа́ри — південне пасмо Уральських гір в Казахстані, на південь від Губерлинських гір. Тягнуться з півночі на південь на 200 км, завширшки до 30 км. Є низкою невисоких кам'яних пасом. Найвища точка — гора Боктибай (657 м).

Мугоджари
48°38′38″ пн. ш. 58°32′47″ сх. д.
Країна	Казахстан[1],  Російська імперія і  СРСР
Регіон	Актюбінська область
Система	Урал
Тип	гірський хребет і пагорб
Висота	657 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	608797
Мугоджари Мугоджари (Казахстан)
Мугоджари у Вікісховищі

Починаються на півночі вузьким гірським кряжем, який потім розділяється на 2 майже паралельних хребта, між якими розташовується Алабаська улоговина шириною 15—20 км. Хребти в деяких місцях з'єднуються невеликими кряжами. Південна частина Західного хребта найвисща, сильно розчленована. Східний хребет — пасмо згладжених сопок, розчленованих притоками р. Іргиз. Складені кварцитами, кристалічними сланцями, гнейсами, гранітами, вуглистими сланцями, пісковиками і конгломератами докембрійського і палеозойського віку. Клімат різко континентальний, зима холодна, малосніжна, з середньою температурою січня — 14 °C; літо сухе і спекотне, середня температура липня 24 °C. Річна кількість опадів 200—250 мм.

З Мугоджар на північ тече річка Ор (притока Урала), на захід — Уіл, на південний захід — Емба та її притоки, на схід — Іргиз. На південь від Мугоджар лежать піски Великі Борсуки, відокремлюючи їх від басейна Аральського моря.

Мугоджарські сопки покриті степовою рослинністю з виходами гірської породи. У лощинах розташовані реліктові гаї берези. Мугоджари перетинає залізниця Кандиагаш — Арись (дільниця залізниці Емба — Шалкар (Челкар).

Родовища міді, нікелю тощо, на базі яких розвинена гірничодобувна промисловість.