Мулета (човен)

Муле́та (порт. muleta, МФА: [mu.ˈɫe.tɐ],[1]; стара орфографія: порт. muletta) — традиційний рибацький човен у південно-західній Португалії. Типове судно у рибацьких поселеннях в гирлі річки Тежу, навпроти Лісабона — Сейшала, Баррейру, Кашкайша та інших. Вперше згадується в документах у ХVI століття[2] як «молета» (порт. moleta). Вітрильник із незвичайним способом кріплення вітрил. Виготовлявся з дерева. Довжина корпусу — 12–14 м, ширина — до 4 м. Дно пласке або ввігнуте, з низькою осадкою до 1,5 м[2]. Ніс загнутий, оббитий залізом, інколи прикрашений зображеннями очей. Мав одну, нахилену до носа щоглу, з довгим бушпритом. На щоглі розміщували велике латинське вітрило і декілька додаткових. Підйом вітрил здійснювали з корми за допомоги вигнутого рангоута. Бушприт мав вітрило на кшталт спінакера, а під ним — два невеликих прямокутних вітрила. Площа всіх вітрил складала до 170 м²[3]; більшість з них використовувалися лише під час рибалки. На одному човні розміщалося до 15 осіб. Заборонений після 1930 р[2]. Зображений на гербах португальського містечка Сейшал і Баррейру. Також — сейша́льська муле́та (порт. muleta do Seixal).

Мулета на Тежу (1881, Луїс Томасіні)

Типи човнів: балансель, тартан і мулета