Мумін Каноат

Мумін Каноат
Мӯъмин Қаноат
Мумін Каноат (праворуч) у колі інших таджицьких літераторів — Бахрама Фіруза (крайній ліворуч) та Джалала Ікрамі (у центрі)
Народився 5 травня 1932(1932-05-05) (89 років)
кишлак Курговад, теперішня Горно-Бадахшанська автономна область
Помер 18 травня 2018(2018-05-18) (86 років)
Душанбе, Таджикистан
Громадянство  СРСР
 Таджикистан
Діяльність поет
Alma mater Таджицький національний університет
Мова творів таджицька
Роки активності з 1960
Жанр вірші, поеми
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Премії Державна премія СРСР (1977)
орден «Знак Пошани»
Сайт: cit.tj/mumin/index.php?id=asosi

Мумі́н Каноа́т (також Каноа́тов, Каноатов Муміншо; тадж. Мӯъмин Қаноат; нар. 5 травня 1932, кишлак Курговад, теперішня Горно-Бадахшанська автономна область) — сучасний таджицький поет.

Біографія

Каноат Мумін (Каноатов Муміншо) народився 5 травня 1932 року в кишлаку Курговад (теперішня Горно-Бадахшанська автономна область) у родині селянина (дехканина). Навчався в школі і працював у колгоспі, надрукувавши перші вірші у Гармській районній газеті наприкінці 1940-х років.

У 1956 році Каноат закінчив відділення таджицької філології історико-філологічного факультету Таджицького державного університету ім. Леніна. Потому працював у редакції часопису «Садои Шарк» спершу завідувачем відділу поезії, а далі віповідальним секретарем. Деякий час був старшим редактором видавництва «Ирфон»[1].

Від 1961 року — член Спілки письменників СРСР, від наступного (1962) — члена КПРС.

Від 1968 року заступник Голови, а від 1976 року — перший секретар Правління Спілки письменників Таджикистану.

Мумін Каноат — депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання. Письменник нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.

Творчість

Перша збірка віршів Каноата — «Іскра» (1960).

Основна тема творів поета — зміни життя на таджицькій землі, дружба народів, героїзм радянських людей у роки Другої світової війни (збірка «Земні зірки», 1963; поеми — «Поема вогню», 1967; «Караван світла», 1970; «Батько», 1975).

За поеми «Голоси Сталінграда» (1972) і «Моє ім'я — Таджикистан» (1974) у 1977 році Мумін Каноат удостоєний Державної премії СРСР.

Каноат присвятив Тарасові Шевченкові поему «Дніпровські хвилі» (1964), перекладав твори Т. Шевченка, М. Рильського[2].

Українські переклади творів М. Каноата: [Вірші] у кн. «Сузір'я», вип. 2, 9, К., 1968, 1975.

Виноски
  1. Мумін Каноат на www.pisateli.freenet.tj (Письменники Таджикистану) Архівовано 29 січня 2010 у Wayback Machine. // "Писатели Таджикистана", Душанбе: «Ирфон», 1986 (рос.)
  2. Шодикулов Х. Каноат Мумін // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 557

Джерела та посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.