Мурафа (заказник)

Мура́фа — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у долині річки Мурафа, притоки Дністра, між селами Скалопіль та Вила Ярузькі Могилів-Подільського району Вінницької області.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Мурафа»
48°28′04″ пн. ш. 28°03′07″ сх. д.
Розташування:	Вінницька область, Чернівецький район, між селами Скалопіль та Вила Ярузькі
Найближче місто:	Чернівці (смт)
Площа:	220 га
Заснований:	1990 р.
Керівна організація:	Вило-Ярузька сільська рада, Лозівська сільська рада, Мазурівська сільська рада
Країна	Україна
Мурафа у Вікісховищі

Площа 220 га. Оголошений відповідно до Рішення Вінницького облвиконкому № 263 від 28.10.1990 року. До 2020 перебував у віданні Вило-Ярузької, Лозівської та Мазурівських сільських рад.

За фізико-географічним районуванням України (1968 р.) територія заказника належить до Ямпільсько-Придністровського району Придніпровсько-Подільської області Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Характерним для цієї ділянки є лісовий і лучний остепнений ландшафт річкової заплави. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою заплавну терасу алювіальної акумулятивної рівнини.

Клімат території помірно континентальний. Для нього характерне тривале нежарке літо і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить — 4,5…-5°C, а липня +20,5…+ 20 °C. Річна кількість опадів — 500—475 мм.

За геоботанічним районуванням України (1978 р.) територія належить до Вінницького (Центральноподільського) округу Подільсько-Бесарабської провінції Європейської широколистяної області.

Територія заказника являє собою малозмінений ландшафт каньойоноподібних річкових долин Придністровського Поділля. Ділянка тягнеться вузькою смугою довжиною 3,5 км вздовж течії річки Мурафа. Глибина перерізу плакора річкової долини складає близько 100 м, а крутизна схилів — 30-40° і більше. Кристалічні породи залягають вище базису ерозії, тому виходять у долині р. Мурафа на поверхню.

Лівий берег крутий, з численними гранітними скелями, відомий під назвою «Падунів ліс». На його схилах добре виражений висотний розподіл рослинних угруповань. В нижній частині схилу зростають вузькою смугою угруповання вільхи чорної. Вище розташовані ділянки грабової діброви яглицевої, ще вище по схилу — ділянки грабової діброви зірочникової і волосистоосокової. Найбільш сухі лобові частини на верхніх ділянках схилів займають дубові ліси татарськокленові (конвалієві і волосистоосокові). За площею на масиві переважають ліси середньовікові, біля 75 % площі займають грабово-дубові і похідні від них грабові ліси, є штучні посадки клена і горобини білої.

Значну цінність являє собою трав'яний ярус лісу, в якому переважають типові неморальні тінелюбні широкоареальні види — копитняк європейський, яглиця звичайна, зірочник лісовий, чина весняна, материнка пахуча та ін. Поряд з ними добре виражене флористичне ядро неморальних світлолюбивих видів, в тому числі субсередземноморських, таких як осока парвська, медунка м'яка, перлівка одноцвіта, купина широколиста тощо. В щілинах гранітних скель масово зустрічаються папороті: аспленій волосовидний, багатоніжка звичайна, пухирник ламкий. Зустрічаються в лісі види, занесені до Червоної книги України — лілія лісова, півники угорські, ломиніс цільнолистий, барвінок трав'янистий, горицвіт весняний.

Великі популяції утворюють цінні ранньовесняні види: проліска дволиста, печіночниця звичайна, горицвіт весняний. Правий берег р. Мурафа має ще більшу флористичну цінність. Тут переважають схили південної і південно-західної експозиції, на яких домінують реліктові рідкісні угруповання осоки низької, занесені до Зеленої книги України.

Тваринний світ представлений великою кількістю плазунів — ящірка прудка, вуж звичайний, гадюка звичайна та ін., а також комах — дикі бджоли, джмелі та ксилокопа фіолетова, занесена до Червоної книги України. Територія заказника є місцем гніздування багатьох видів птахів.