Чернівці (смт)
Черні́вці — селище міського типу в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Найкоротший шлях до обласного центру проходить автошляхом Т 0230.
смт Чернівці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Вінницька область | ||
Район/міськрада | Могилів-Подільський район | ||
Громада | Чернівецька селищна громада | ||
Код КАТОТТГ: | |||
Основні дані | |||
Засноване | |||
Перша згадка | 1392 | ||
Статус | із 1961 року | ||
Площа | 2,778 км² | ||
Населення | ▼ 2622 (01.01.2020)[1] | ||
Густота | 1056,5 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 24101 | ||
Телефонний код | +380 4357 | ||
Географічні координати | 48°32′34″ пн. ш. 28°06′27″ сх. д. | ||
Висота над рівнем моря | 177 м | ||
Водойма | р. Мурафа, Мурашка | ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Могилів-Подільський | ||
До станції: | 30 км | ||
До обл. центру: | |||
- залізницею: | 161 км | ||
- автошляхами: | 108 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 24100, Вінницька обл., Чернівецький р-н, смт Чернівці, вул. Святомиколаївська, 103/1 | ||
Голова селищної ради | Бень Олена Петрівна | ||
Карта | |||
Чернівці | |||
Чернівці | |||
Чернівці у Вікісховищі |
Історія
Першу письмову згадку про заселення території тодішнього села знаходимо у грамоті 5 травня 1383 року. Тоді великий литовський князь Вітовт подарував Василю Карачевському пустош Княжу Луку між річками Морашками[2]. На цій пустоші і був заснований населений пункт. У документах зустрічається кілька варіантів його назви: Черняхівці, Черніївці, Черніїв. Пізніше закріпилася назва Чернівці.
Відомо, що в 1432 році вони вже були значним населеним пунктом. У 1546 році стали власністю брацлавського шляхтича Білого Скіндера і за його прізвищем називалися Скіндерполем.[3]
Під час Хмельниччини якийсь час місто було під контролем повстанців. Після того, як чернівчани взнали про несподіваний для повстанців та міщан напад коронного війська на Ямпіль взимку 1651 року, коли він був узятий (загинули близько 6000 козаків та волохів), вони вирішили здатись королівському війську для уникнення зайвого кровопролиття.[4]
У ході декомунізації в Україні в липні 2016 року було перейменовано низку вулиць у Чернівцях, зокрема, вулиця Леніна стала Святомиколаївською[5].
До 2020 року було в складі Чернівецького району.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Чернівецької селищної громади [6]
Архітектурні пам'ятки
Найвизначнішими пам'ятками Чернівців є:
- церква-ротонда Марії Магдалени — каплиця-мавзолей шляхетського роду Маньковських
- Костел святого Миколая[7] (1640 p.[8]) фундації Станіслава Конецпольського.
Відомі люди
- князь Єжи Александер Любомирський — 1728 року надав для забезпечення костелу в містечку село Коси[9][10]
- Кару (Крупник) Барух (1889–1972) - ізраїльський літератор, публіцист, перекладач[11].
Народились
- Косаківський Леонід Григорович (нар. 21 січня 1950) — перший у незалежній Україні Київський міський голова. Представник Президента України в Києві (1993—1994), голова Київської міської державної адміністрації (1995—1996), голова Київської міської ради (1994—1997), Київський міський голова (1997—1998). Народний депутат України ІІІ скликання.
- Казімєж Любомирський — польський аристократ, композитор, освітній діяч, меценат.[12]
- Ясінський В'ячеслав Андрійович (1957—2015) — український педагог.
Галерея
- Костел
- Ротонда-мавзолей Маньковських
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- 31. Вітовт, великий князь литовський, дозволяє своєму слузі Василю Карачевському заснувати село Княжу Луку
- Чернівці
- Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 366. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
- Перейменування вулиць — Чернівецька селищна рада
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 31 жовтня 2021.
- Костел св. Миколая, смт Чернівці.
- Jurczenko S. Jednonawowe kościoły na Podolu z końca XVI i pierwszej połowy XVII w. — S. 107—130.
- Czerniejowce nad Murafą i Muraszką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 825. (пол.). — S. 825. (пол.)
- Kossy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 474. (пол.) — S. 474. (пол.)
- Кару Барух // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Przybylski T. Lubomirski Kazimierz (1813—1871) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII/1, zeszyt 76. — S. 30. (пол.)
Джерела
- Czerniejowce nad Murafą i Muraszką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 825. (пол.) — S. 825. (пол.)
Література
- Г.О. Забавчук, О.П. Скнар, О.В. Ушаков. Чернівці́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.438-446
Посилання
- Чернівці — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Облікова картка ВРУ[недоступне посилання з травня 2019]
- Інформація про Чернівецький район (Новини, Чутки, Історія, Схеми розташування банкоматів, Розклад руху автобусів)
- Погода у Чернівцях
- «Хащі»: ЗНИКАЮЧІ ЧЕРНІВЦІ | ПОКИНУТЕ ЄВРЕЙСЬКЕ МІСТО