Мурведр

Вважається, що сорт походить з Іспанії та існував на цій території з часів фінікійців (500 р. до н.е.), але достеменно це невідомо. Перша письмова згадка про Монастрель у Іспанії датується 1460 роком, у Франції — XVI сторіччам.[1]. Дуже сильно постраждав від епідемії філоксери у 1880-ті роки.

Сорт вирощується у Іспанії (Аліканте, Валенсія, виноробні зони ісп. «D.O. Jumilla», «D.O. Bullas», «D.O. Yecla»), Португалії (долина Доуру), Франції (Прованс та південна частина долини Рони), Австралії, США (Каліфорнія), Україні (Крим), Росії (Кубань).

Пізньостиглий сорт, полюбляє спекотний клімат. До ґрунтів невибагливий, але найкращі врожаї отримують на ґрунтах з великим вмістом крейди. Кущі сильнорослі. Листя середнє, округле або витягнуте в довжину зі злегка відгинаються донизу краями, майже цільне або слаборозсічене, трилопатеве, знизу вкрите густим опушенням. Черешкова виїмка відкрита, ліроподібна, з округлим або слабо загостреним дном, іноді закрита з яйцеподібним просвітом. Квітки у сорту двостатеві. Грона середні, конічні або цилиндроконічні з добре розвиненими верхніми лопатями, дуже щільні. Ягоди Мурведру середні, округлі або слабо овальні, темно-сині, вкриті рясним шаром кутину. Шкірочка товста, досить міцна. Визрівання пагонів гарне. Врожайність в посушливих умовах 60-70 ц з гектара, при поливі — 120-200 ц з гектара. До грибкових захворювань сорт винограду Мурведр не стійкий, відрізняється високою посухостійкістю[2].

Вина з Мурведру мають насичений колір та високий рівень танінів, має аромати ожини та вишні, у смаку відчуваються ноти фруктів, дичини та шкіри. Мають досить високий вміст алкоголю та гарний потенціал для витримки. Моносортові вина зустрічаються рідко, частіше сорт використовується у купажах (у Іспанії дуже розповсюджений купаж Гренаш-Сіра-Мурведр).