Мурманіт

Мурманіт (рос. мурманит; англ. murmanite; нім. Murmanit m) мінерал, складний силікат натрію, манґану й титану острівної будови.

Мурманіт
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
IMA-номер IMA2016 s.p.
Хімічна формула Na₂Ti₂Na₂Ti₂(Si₂O₇)O₄(H₂O)₄[3]
Nickel-Strunz 10 9.BE.27
Dana 8 56.2.7.2
Ідентифікація
Сингонія Триклінна сингонія[4]
Просторова група кристалографічна група 1d[4]
Інші характеристики
Названо на честь Мурманська область[5]
Типова місцевість Chinglusuai river valleyd[6],
Ловозерська тундра[6]
 Мурманіт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: Na2MnTi3[O|Si2O7] •8H2O. За «Fleischer's Glossary» (2004) — Na2(Ti, Nb)2Si2O9•nH2O.

Склад у % (Кольський п-ів): Na2O — 14,94; MnO — 2,92; TiO2 — 37,33; SiO2 — 29,13; H2O — 8,92.

Домішки: ZrO2 (2,0); FeO (1,84); MgO (0,75); CaO (2,10).

Сингонія моноклінна або триклінна.

Пінакоїдальний вид.

Форми виділення: таблитчасті кристали та листуваті агрегати.

Спайність досконала по (010).

Густина 2,84.

Твердість 2 — 3,5.

Колір фіолетовий, рожевий.

Блиск металічний.

Риса вишнева. Знайдений у нефелінових сієнітах Кольського п-ва разом з содалітом, нефеліном, евдіалітом, рамзаїтом.

За назвою м. Мурманська (Н. Н. Гуткова,1930).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мурманіт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Мурманіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.