Муса ібн Джафар
Муса ібн Джафар (Імам Казим), (араб. موسى بن جعفر الكاظم), (745-799) - 7-й імамітський імам, нащадок пророка Мухаммеда, видатний мусульманський вчений і правознавець. Син Джафара ас-Садика. Жив у Медині. Муса ібн Джафар займався науковою діяльністю. Піддавався репресіям з боку Аббасидських халіфів, які розглядали Алідів як своїх політичних опонентів.
Муса ібн Джафар (Імам Казим) | |
---|---|
араб. موسى بن جعفر الكاظم | |
| |
7-й шиїтський імам | |
Початок правління: | 765 |
Кінець правління: | 799 |
| |
Попередник: | Джафар ас-Садик |
Наступник: | Алі ібн Муса (Імам Реза) |
| |
Дата народження: | 6 листопада 745 |
Місце народження: | Медина |
Дата смерті: | 1 вересня 799 (53 роки) |
Місце смерті: | Багдад |
Діти: | Алі ібн Муса,Фатіма, Гамза, Саліх, Ахмад, Мухаммед, Ібрагім, Аїша |
Династія: | Аліди |
Батько: | Джафар ас-Садик |
Мати: | Хаміда |
За часів правління халіфа Гаруна ар-Рашида він був заарештований і перевезений до Басри, а потім до Багдада. Там він і помер у в’язниці. Існує версія про те, що Муса ібн Джафар був отруєний. Шиїти-імаміти переконані у тому, що він помер мученицькою смертю і шанують його, як 7-го імама.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.