Муса ібн Фаріс

Муса ібн Фаріс аль-Мутавакіль (араб. موسى بن أبي عنان فارس بن علي; нар. 1356 1386) — 17-й маринідський султан Марокко в 13841386 роках. Відомий також як Абу Фаріс.

Муса ібн Фаріс
Народився не раніше 1356 і не пізніше 1357
Помер 1386
·отрути
Країна  Мариніди
 Марокко
Діяльність правитель
Титул Султан
Посада Султан
Конфесія сунізм
Рід Мариніди
Батько Абу Інан Фаріс
Брати, сестри Абу Бакр ібн Фаріс[1] і Abu Zayan Muhammad ibn Farisd[1]

Життєпис

Походив з династії Маринідів. Син султана Абу Інан Фаріса. Народився 1356 року. Під час боротьби його родичів за трон в 1360-х роках відправлений до Гранади. 1384 року за підтримки гранадського еміра Мухаммада V в Сеуті зібрав військо, з яким рушив на Фес. В цей час султан Ахмад I перебував в Тлемсені. Військо Муси захопило столицю держави, а потім блокувала Ахмада I в Тазі, де той здався. Мусу було оголошено новим султаном. Втім невдаовзі фактичну владу перебрав його візир Масуд ібн Масаї.

Втім поступово між султаном і візирем виник конфлікт через владу. Зрештою Масуд залишив посаду. Але візирем став його родич айш ібн Абд ар-Рахман. У 1386 році султана було отруєно й трон зайняв небіж Мухаммад ібн Ахмад.

Джерела

  • Ilahiane, Hsain (2006). Historical Dictionary of the Berbers (Imazighen). Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-6490-0.
  1. Encyclopaedia of Islam, 2nd editionЛейден: Brill.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.