Мухаммад V аль-Гані

Абу́ Абдуллах Мухаммад V ібн Юсуф (араб. أبو عبد الله محمد بن يوسف‎‎‎‎; нар. 4 січня 1338 — 16 січня 1391) — 8-й емір Гранадського емірату в 1354—1359 і 1362—1391 роках. Мав лакаб аль-Гані біллах (араб. الغني بالله‎), що перекладається як «Той, хто задоволений Богом».

Мухаммад V аль-Гані
Народився 4 січня 1339[1]
Гранада, Vega de Granadad, Гранада, Андалусія, Іспанія
Помер 16 січня 1391 (52 роки)
Гранада, Vega de Granadad, Гранада, Андалусія, Іспанія
Країна  Гранадський емірат
Діяльність суверен
Посада emir of Granadad і emir of Granadad
Рід Nasrid dynastyd
Батько Юсуф I ібн Ісмаїл[2]
Мати Butaynad[2]
Діти Юсуф II аль-Мустагані[2] і Nasrd[2]

Перше панування

Походив з династії Насрідів. Син Юсуфа I, еміра Гранади, та наложниці Бутайни. Народився 1338 року в Гранаді. У 1354 році після загибелі батька успадкував трон. Втім фактичну владу мав візир Абу Ну'айм Ридван. У 1358 році надав підтримку Педро I, королю Кастилії, у війні проти Арагону, надав 3 галери й порт Малаги для базування кастильського флоту.

Втім 1359 році внаслідок заколоту Мухаммада V було повалено його зведеним братом Ісмаїлом, що став новим еміром. Мухаммад зумів втекти до Гуадікса, де почав збирати вірні загони. Через внутрішнє протистояння в Кастилії її король не зміг надати Мухаммадові V допомоги. Тому той зрештою перебрався до Марокко.

Боротьба за трон

1360 року новий емір Мухаммад VI домовився з марокканським султаном Абу Салімом Ібрагімом щодо недопущення Мухаммада V на Піренейський півострів. Лише 1361 року під тиском Кастилії султан дозволив колишньому емірові переправитися до м. Рондо на Піренеях. Тут він спільно з кастильським королем Педро I розпочав військові дії проти Мухаммада VI. Після перемоги у 1361 році в битві біля Белільйоса, союзники зазнали поразки у битві біля Гуадікса в січні 1362 року.

В подальшому Мухаммад V діяв окремо від Педро I, оскільки останній бажав розширити свої володіння за рахунок Гранадського емірату. Мухаммад V зумів захопити 1362 року Малагу, що було другим за вагою містом в еміраті. Невдовзі Мухаммад V зумів зайняти Гранаду, де населення було невдаволене їх еміром.

У квітні Педро I заманив Мухаммада VI у пастку, де наказав схопити і стратити. В результаті Мухаммад V знову був визнаний за еміра Гранади.

Друге панування

1365 року відправив посольство до єгипетського султана Шабана II з метою отримати фінансову та військову допомогу. Але еміру Гранади було надано лише 2 тис. єгипетських динарів.

Спочатку дотримувався мирних стосунків з Кастилією і Марокко. Втім у 1366 року вирішив використати боротьбу за кастильський трон між Педро I і Енріке Трастамара. Спочатку захопив Хаєн, але втратив його 1367 року. Втім 1368 року гранадські війська зайняли Убеду, а потім Кордову. Втім 1369 року мусив залишити Кордову.

У 1370 році уклав союз з Португалією та Арагоном, спрямований проти Кастилії. Того ж року зумів захопити Альхесірас. 1373 року було укладено мирну угоду з Кастилією, що затвердила завоювання Гранади. У 1374 році гранадцями було захоплено Гібралтар. Війська Гранади успішно діяли, оскільки кастильська армія переважно боролася проти арагонської та португальської. Того ж року втрутився у боротьбу за владу в Марокко, підтримавши претендента Абу'л Аббаса Ахмада, який став султаном. Втім останній у 1387 році захопив Сеуту, що належала Гранаді.

В подальшому дотримувався мирних стосунків з усіма сусідами. Багато уваги приділяв розвитку торгівлі, ремісництва в емірату, надав підтримку поетам, науковцям, митцям. За його панування відбулося розбудова Альгамбри.

Помер Мухаммад V аль-Гані у 1391 році. Йому спадкував син Юсуф II аль-Мустагані.

Джерела
  • Pedro the Cruel of Castile 1350—1359 (The Medieval Mediterranean: Peoples, Economies and Cultures, 400—1453, Vol 6) by Clara Esto; Brill Academic Publishers, 1995
  • The Three Great Sultans of al-Dawla al-Ismā'īliyya al-Naṣriyya Who Built the Fourteenth-Century Alhambra: Ismā'īl I, Yūsuf I, Muḥammad V (713—793/1314-1391) Antonio Fernández-Puertas, Journal of the Royal Asiatic Society, Third Series, Vol. 7, No. 1 (Apr. 1997), pp. 1-25
  • ibne Caldune (2003), Cheddadi, Abdesselam, ed., Le livre des Exemples: Muqaddima. Autobiographie, ISBN 9782070114252
  1. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
  2. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.