Мусіхіна Лілія Іванівна

Лі́лія Іва́нівна Мусі́хіна (псевдо «Зозуля»; нар. 21 вересня 1978, м. Тернопіль, Україна) українська письменниця, етнограф, громадська діячка, активістка тернопільської «Самооборони», волонтер.

Лілія Іванівна Мусіхіна
Народилася 21 вересня 1978(1978-09-21) (43 роки)
Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність українка
Діяльність письменниця
Відома завдяки письменниця, етнограф, громадська діячка, активістка «Самооборони», волонтер
Alma mater Тернопільський національний педагогічний університет
Учасник Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
У шлюбі з Сергій
Діти Ельвіра
Нагороди
Відзнака Тернопільської міської ради

Життєпис

Освіта

Закінчила школу № 11 у Тернополі, Тернопільський кооперативний технікум (1998, спеціальність «Художнє оформлення та організація торгової реклами»), Тернопільський національний педагогічний університет (2008, спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література»).

Робота

У 2000—2001 рр. — керівник гуртка військово-патріотичного виховання у школі № 8.

У 2001—2005 рр. — керівник гуртка військово-патріотичного виховання у школі № 16.

У 2006—2010 рр. — редактор дитячих видань ВІД «Діана плюс».

У 2010—2011 рр. — редактор рукодільних видань ВІД «Діана плюс».

На Майдані

Лілія Мусіхіна (зліва) із самооборонівцями Тернополя

Активістка Євромайдану, була членом 15 сотні Самооборони Майдану.

Волонтерство

Ліля Мусіхіна однією з перших із тернополянок почала активно допомагати воїнам АТО. За час російсько-української війни вона з побратимами організувала цілу волонтерську мережу в Тернополі, члени якої в'яжуть і шиють бійцям теплу форму, бафи, білизну тощо, пакують, відправляють і довозять речі та медичні аптечки до військових.

Організатор акції зі збору коштів для військових «Холодно? А хлопцям на передовій?!!», за дві години якої 15 учасниць акції зібрали 13791 грн.[1]

На початку березня 2015-го започаткувала громадську акцію «Голодую, щоб не втратити Надію» в підтримку Надії Савченко. До акції в перші ж дні приєдналося 10 тернополянок.[2]

Особисте життя

Живе в Тернополі на Новому світі. Разом із чоловіком Сергієм виховує донечку Ельвіру.

Творчість

Працює над написанням антропологічних праць, досліджує народну магію в різних регіонах України.

Редактор та видавець поетичного альманаху «Вакації». Автор журналу «National Geographic Україна».

У періодиці опублікувала більше сотні дитячих творів, в яких авторка відмовилася від насилля у всіх його проявах.

Також Ліля Мусіхіна розробила та опублікована авторську програму раннього навчання дитини грамоти (журнал «Каліграфія»).

Книги

  • «Знахар, 2011» (2010), книга-календар народних свят та звичаїв (ВІД «Діана плюс»),
  • «Знахар, 2012» (2011), книга-календар народних свят та звичаїв (ВІД «Діана плюс»),
  • «Магія українців устами очевидця» (2012),
  • «Магія гір. Чарівне в житті гуцулів» (2012),
  • «Золотий корінь» (2012), книга-календар народних свят та звичаїв,
  • «Звірослов. Міфологема тваринного світу»,
  • «Звичайник» (Київ: Дуліби, 2014 р.), твір увійшов у списки літературної премії «Книга року ВВС-2014».
  • «Коли захиталося небо. „V“ означає „Вільні“» (Тернопіль: Джура, 2016 р.)

Статті

  • «Український весільний фольклор» (2008), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 4 (8),
  • «Семіотична природа писемної культури східних слов'ян» (2010), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 3 (7),
  • «Захисна та очисна функція вогню у народній магії гуцулів Верховини» у збірнику наукових праць Ягеллонського університету «Культура сучасної Гуцульщини» (2010),
  • «Символіка курки та півня у світовій та українській магічній культурі» (2012), Всеукраїнський народознавчий часопис «Берегиня», № 9 (71).

Інше

  • доповідь на науковій конференції у Яґеллонському університеті на тему «Час і простір у магії гуцулів» (2011),
  • творчий вечір «Магія гуцулів» (2011) у Фундації святого Володимира (Краків, Польща),
  • координація зйомок фільму «Красне — ключова станція переселень. Історія переселених жінок» (2012, спільний проект Україна, Польща, Німеччина).

Відзнаки

Примітки

  1. Для того, щоб люди зрозуміли наскільки бійцям холодно, волонтери у Тернополі вирішили… роздягнутися // 7 Днів-Україна, 11 листопада 2014.
    15 учасниць благодійної акції у Тернополі зібрали гроші на 46 бушлатів // 7 Днів-Україна. — 2014. — 16 листопада.
  2. Уже 10 тернополянок голодують заради Савченко // Без Табу. — 2015. — 3 березня.
  3. Книга тернополянки Лілії Мусіхіної — у десятці найкращих (Фото) // 7 Днів-Україна.
  4. "Книжка року‘2013". Повні результати. Номінація "Візитівка". Буквоїд. 26.12.2013.
  5. ,«Коронація слова»: п'ятеро письменників з Тернопілля отримали премії // 7 Днів-Україна. — 2014. — 4 серпня.
  6. Софія Левицька. Книга тернополянки Лілії Мусіхіної — у довгому списку премії «Книга року ВВС-2014» // 7 Днів-Україна. — 2014. — 14 жовтня.
  7. Ірина Скоробогата (10.03.2015). За жертовність і любов до України. Тернопільська єпархія УПЦ КП. Архів оригіналу за 02.04.2015.
  8. У Тернополі нагородили активних волонтерів, які допомагають бійцям АТО на YouTube // ТТБ. — 2015. — 21 липня.
  9. Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серпня.

Джерела

Посилання

Зовнішні відеофайли
Тернопіль 20 хвилин: чат з Лілією Мусіхіною на YouTube // 20 хвилин (Тернопіль). — 2013. — 27 березня.
Тиса-1.Гарне свято книги. на YouTube // Тиса-ТВ. — 2013. — 23 травня.
Бійцям на Сході необхідні ліки на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 12 листопада.
Що робити — Волонтерський рух Тернопільщини у час 4 хвилі мобілізації на YouTube // ТТБ. — 2015. — 9 лютого.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.