Мухаммед-шах II (султан Кермана)

Походив з династії Сельджукидів. Син Бахрам-шаха, султана Кермана. Про дату народження нічого невідомо. У 1175 році після смерті батька посів трон, проте доволі швидко вимушений був тікати з держави під військовим тиском стрийка Арслан-шаха II, який зайняв трон. Невдовзі потрапив у полон, був запроторений до фортеці. Тут перебував до 1183 року, коли було повалено султана Туран-шаха II. Новим султаном став Мухаммед-шах.

Втім, новий володар не бажав обмежень з боку атабеків та емірів, що набули значної влади. Водночас на землі султанату вчиняли набіги огузи. Близько 1185 року було пограбовано столицю Бердасир. Того ж року огузи на чолі із Малік Динаром захопили важливе місто Нармашир. Спроба завдати їм поразки виявилася невдалою. Погіршення економічного становища, голод та зменшення населення змусило Мухаммед-шаха II перенести столицю з Бердасира на південь до Бама.

У 1186 році рушив до Фарсу, де сподівався здобути допомогу в Салгурідів, проте марно. Невдовзі він повернувся до Бама, розпочавши перемовини з хорезмшахом Текішем щодо спільних дій проти огузів. У цей час Малік Динар на чолі війська захопив Бердасир та північну частину Керманського султанату. Не дочекавшись підтримки, Мухаммед-шах II з наявними військами знову виступив проти огузів, але зазнав поразки у військовій кампанії 1187 року. Після цього втік до Шихаб ад-Діна, володаря Гурідської держави.

Колишній султан перейшов на службу до Гуридів, де й помер, ставши останнім Керманським Сельджукидом. Точна дата смерті невідома. Владу в Кермані здобув Малік Динар.

• Агаджанов С. Г. Очерки истории огузов и туркмен Средней Азии IX—XIII вв. — Ашхабад: Илым, 1969. — С. 243 (рос.)
• Bosworth, C. E., van Donzel E. u.a.: The Encyclopaedia of Islam. Volume V, Leiden 1980
• Bahrāmšāh of Kerman^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Bosworth C. E. The new Islamic dynasties. A chronological and genealogical manual. N.Y., 1996. Р. 185—186.