Мігель Анхель Бенітес

Розпочав грати у футбол на батьківщині в кількох нижчоліговох клубах, а 2003 року, у віці 23 років відправився до Іспанії, де теж розпочав з виступів у нижчоліговій команді «Кальпе».

У 1993 році Мігеля запросили в мадридський «Атлетіко». 25 вересня в матчі проти хіхонського «Спортінга» він дебютував у Ла Лізі. За півроку в Мадриді Бенітес зіграв всього в 10 зустрічах, програвши конкуренцію Кіко, Маноло і Косецькому. Через це сезон 1994/95 він провів у «Мериді» на правах оренди. У 23 матчах за клуб він забив 10 м'ячів і допоміг команді виграти Сегунду та вийти у Прімеру.

Влітку 1995 року Мігель перейшов до барселонського «Еспаньйола». 3 вересня 1995 року в матчі проти «Саламанки» Бенітес дебютував у новому клубі. У 1996 році він зайняв з командою четверте місце у чемпіонаті Іспанії, що є для нього найвищим досягненням за час іспанської кар'єри. У 2000 році він виграв з командою Кубок Іспанії, але в подальшому втратив місце в основі і на початку 2002 року покинув «Еспаньйол», провівши за клуб 147 матчів і забивши 29 м'ячів у Ла Лізі.

У 2002 році Бенітес повернувся на батьківщину, підписавши контракт з «Олімпією» (Асунсьйон). У тому ж році він виграв з новою командою Кубок Лібертадорес, а в наступному сезоні став володарем Рекопи Південної Америки. У 2004 році Мігель покинув команду і повернувся до Іспанії, де уклав контракт з «Альмерією» з Сегунди. Після сезону Іспанії він нетривалий час виступав за перуанський «Універсітаріо де Депортес», «Спортіво Лукеньйо», повертався в «Олімпію», а завершив свою кар'єру в 2007 році в клубі «Гуарані» (Асунсьйон).

1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Парагваю. У 1998 році Бенітес потрапив в заявку команди на чемпіонат світу у Франції. На турнірі він взяв участь у всіх чотирьох зустрічах, проти Іспанії, Болгарії, Нігерії і Франції. У поєдинку проти збірної Нігерії, він забив гол і допоміг команді здобути перемогу[1].

Наступного року Мігель поїхав з командою на домашній Кубок Америки 1999 року. На турнірі він забив три м'ячі, двічі вразивши ворота збірної Японії (4:0) і один раз відзначився у матчі чвертьфіналу проти Уругваю (1:1). Втім в цій же грі з уругвайцями саме Бенітес став єдиним гравцем, що не реалізував післяматчевий пенальті, через що парагвайці покинули турнір[2].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 29 матчів, забивши 11 голів[3].

Голи за збірну Парагваю

#	Дата	Місце	Суперник	Результат	Змагання
01.	10 листопада 1996	«Дефенсорес дель Чако», Асунсьйон, Парагвай	Еквадор	1:0	Відбір на ЧС-1998
02.	12 січня 1997	«Естадіо Гільєрмо Сото Роса», Мерида, Венесуела	Венесуела	2:0	Відбір на ЧС-1998
03.	10 вересня 1997	«Дефенсорес дель Чако», Асунсьйон, Парагвай	Болівія	2:1	Відбір на ЧС-1998
04.	8 лютого 1998	«Дефенсорес дель Чако», Асунсьйон, Парагвай	Польща	1:1	товариський матч
05.	18 березня 1998	«Ацтека», Мехіко, Мексика	Мексика	1:1	товариський матч
06.	28 березня 1998	«Єль-Боул», Нью-Гейвен, США	Колумбія	1:1	товариський матч
07.	24 червня 1998	«Муніципальний стадіон», Тулуза, Франція	Нігерія	3:1	ЧС-1998
08.	2 липня 1999	«Дефенсорес дель Чако», Асунсьйон, Парагвай	Японія	4:0	КА-1999
09.	10 липня 1999	«Дефенсорес дель Чако», Асунсьйон, Парагвай]	Японія	4:0	КА-1999
10.	10 липня 1999	«Дефенсорес дель Чако», Асунсьйон, Парагвай	Уругвай	1:1	КА-1999
11.	17 листопада 1999	«Домінго Бургеньо», Мальдонадо, Уругвай	Уругвай	1:0	Товариський матч

• Володар Кубка Іспанії (1):

«Еспаньйол»: 1999–00,

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

«Олімпія» (Асунсьйон): 2002

• Переможець Рекопи Південної Америки (1):

«Олімпія» (Асунсьйон): 2003

• Мігель Анхель Бенітес на сайті ФІФА (англ.)

• Мігель Анхель Бенітес на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Мігель Анхель Бенітес на сайті BDFutbol.com (англ.)
• Мігель Анхель Бенітес на сайті National-Football-Teams.com (англ.)