Мідний вершник (пам'ятник)
| Мідний вершник | |
|---|---|
 | |
|
59°56′11″ пн. ш. 30°18′07″ сх. д. | |
| Тип | монументальна скульптураd |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd |
| Країна |
 Росія |
| Розташування | Санкт-Петербург |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Скульптор | Етьєн Моріс Фальконе |
| Матеріал | бронза, граніт |
| Висота | 10,4 м |
| Засновано | 1768 |
| Встановлено | 1782 рік |
| Стан | Діючий |
| Ідентифікатори й посилання | |
  Мідний вершник (пам'ятник) (Росія) | |
 | |
 Мідний вершник у Вікісховищі | |
Мідний вершник (рос. Медный всадник) — кінний пам'ятник Петру І у Санкт-Петербурзі, споруджений 1782 року з нагоди сторіччя від часу сходження Петра І на престол Російської імперії. Це перший кінний пам'ятник у Росії та найвідоміший монумент Петра І.
Задум та мотиви спорудження пам'ятника
Після воцаріння Катерини ІІ Сенат запопадливо вирішив на славу нової імператриці спорудити пам'ятник їй[1]. Але сама Катерина сприйняла ідею про будівництво прижиттєвого пам'ятника самій собі як прояв грубої улесливості. Діючи дуже далекоглядно самодержиця вирішила звести пам'ятник не собі, а засновнику міста Петру І, щоб показати себе наступницею починань першого російського імператора, розраховуючи принагідно, що пам'ятник послужить не тільки славі Петра, а й також її власній[2].
.jpg.webp)
.jpg.webp)
Восени 1764 року Сенат прийняв указ про необхідність донесення головним директором Канцелярії будівель І. І. Бецьким до імператриці питання про вирішення подальшої долі пам'ятника Петру І роботи Бартоломео Растреллі та Алесандро Мартеллі. Цю статую було відлито з бронзи ще за велінням Єлизавети Петрівни, але у зв'язку з її кончиною монумент так і не був встановлений. 17 жовтня 1764 року Бецькой повідомляв Сенату, що імператриця не схвалила проект пам'ятника, тому що він не настільки грандіозний, аби представляти великого монарха і слугувати окрасою столичного міста[3]. В той же час імператриця зволила повеліти Бецькому зібрати досконаліші проекти монумента від відомих художників[3].
Пошуками скульптора для майбутнього пам'ятника активно цікавилася і сама Катерина ІІ, з цього питання вона багато листувалася з російським посланником в Парижі князем Д. О. Голіциним та відомим філософом Дені Дідро.
Примітки
- Переписка императрицы Екатерины II с Фальконетом // Сборник Императорского русского исторического общества. — Т. XVII. — СПб., 1876. — С. 303., Романов Александр. Дерзновению подобно… // История. Приложение к газете «Первое сентября». — 2003. — Июнь (№ 22). — С. 14 — 15.
- Романов Александр. Дерзновению подобно… // История. Приложение к газете «Первое сентября». — 2003. — Июнь (№ 22). — С. 14 — 15.
- Переписка императрицы Екатерины II с Фальконетом // Сборник Императорского русского исторического общества. — Т. XVII. — СПб., 1876. — С. ІІ
Література
- Переписка императрицы Екатерины II с Фальконетом // Сборник Императорского русского исторического общества. — Т. XVII. — СПб., 1876.
- Hildebrandt, Edmund. Leben, Werke und Schriften des Bildhauers E.- M. Falconet. — Strassburg: Heitz and Mündel, 1908. — 226 s.
- Либрович С. Ф. История Медного всадника. (В 7 вып.). — Вып. 1 — 7. Бесплатное приложение к журналу «Задушевное Слово». Пг.- М. Т-во М. О. Вольф, 1916 (теж саме окремим виданням див.: Либрович С. Ф. История Медного всадника. — Петроград; Москва: т-во М. О. Вольф (Петроград), 1916. — 88 с.: фронт. (ил.))
- Зарецкая З. В. Фальконе. — 2-е изд., доп. — Л.: Аврора, 1970. — 48 с.
- Андросов С. О. О статуе Петра Великого работы Фальконе // Феномен Петербурга. Труды Междунар. конф., состоявшейся 3-5 нояб. 1999 г. во Всерос. музее А. С. Пушкина. — С.- Пб., 2000.
- Пыляев М. И. Старый Петербург. Рассказы из былой жизни столицы. — С. — Пб.: Паритет, 2002. — 480 с. — С. 265—267 (ця книга в PDF[недоступне посилання з липня 2019]).
- Alexander M. Schenker. The Bronze Horseman: Falconet's Monument to Peter the Great. — New Haven: Yale University Press, 2003. — xv, 398 pp. Notes. Bibliography. Index. Illustrations. Photographs.
- Вагеманс Эммануэль (Бельгия). Петр Великий, Фальконе и Радищев, или Сброшенный с пьедестала самодержец // Человек между Царством и Империей. Сборник материалов международной конференции. Под ред. М. С. Киселевой. — М., РАН — Институт человека, 2003. — 515—525.
- Шенкер А.М. Медный всадник. Памятник и его творцы / пер. Т. Бузина; отв. ред. Д.М. Буланин. – СПб.: Дмитрий Буланин, 2010. – 415 с.
- Русинова О. Е. Образец для подражания: Этьен Морис Фальконе, скульптура и литература. — СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2012. — 245 с., ил.
- Корепанов Н. С. Медь для «Медного всадника» // Уральский исторический вестник. — 2012. — № 2 (35). — С. 127—130.
Посилання
- Ильина Т. В. Русское искусство XVIII века. — М.: Высшая школа, 1999. С. 270—274.
- Медный всадник (1782 г.) / Сто великих памятников // Д. К. Самин. — М. : Вече, 2002. — 480 с. — (100 великих). — ISBN 5-7838-0875-X.
- Романов Александр. Дерзновению подобно… // История. Приложение к газете «Первое сентября». — 2003. — Июнь (№ 22). — С. 14 — 15. — Библиогр.: с. 15 (5 назв.)
- Маркиз де Верак об открытии памятника Петру I в Санкт-Петербурге 18 августа 1782 года // Россия и Франция XVIII—XX века, Вып. 6. М. Наука. 2005.
- Этьен Морис Фальконе (1716—1791) / Сто великих скульпторов // Сост. С. А. Мусский. — М.: Вече, 2007. — 480 с.: ил. — (100 великих).
- Мегалит наших дней — Гром-камень под Петром // «Альтернативная история»
- История Российской империи. Шедевры Фальконе
- Гром-камень и его перевозка в Санкт-Петербург. Извлечение из труда И. Г. Бакмейстера 1786 г.
- Создание модели и отливка памятника Петру I в Санкт-Петербурге. Извлечение из труда И. Г. Бакмейстера — 1782—1786 г.
- Открытие памятника Петру I в Санкт-Петербурге. 7 августа 1782 г. Извлечение из труда И. Г. Бакмейстера. 1786 г.
- Откуда город? Глава 6. Медный всадник, кто же ты на самом деле?