Міжнародний офіс Нансена

Міжнародний офіс Нансена у справах біженців (фр. Office International Nansen pour les Réfugiés) — організація, яка була створена в 1930 році Лігою Націй і названа прізвищем Фрітьйофа Нансена, незабаром після його смерті, яка впродовж 1930—1939 років на міжнародному рівні відповідала за біженців з районів війни. Результатом роботи Офісу стала розробка паспорту Нансена, який дозволив особам без громадянства подорожувати між країнами. В 1938 році Офіс отримав Нобелівську премію миру[1][2].

Міжнародний офіс Нансена
На честь Фрітьйоф Нансен
Тип організація
Засновано 1930
Розпущено 1939
Материнська
організація
Ліга Націй

Нагороди

Історія

Вірменська комісія Ліги Націй. Зліва, на першому ряду — Г. Карле, Фрітьйоф Нансен та К. Е. Дюпуї. На задньому плані — Відкун Кіслінг (ліворуч) і Піо Ле Савіо (праворуч)

Міжнародний офіс Нансена у справах біженців був заснований у 1930 році Лігою Націй, незабаром після смерті його голови Фрітьйофа Нансена як свідчення продовження його успішної праці з міжнарожної допомоги біженцім. Таким чином, Офіс був наступником організації в Женеві, Швейцарія, заснованої Нансеном у 1921 році[1].

Організація мала на меті надавання матеріальної та політичної підтримки біженцям. Для біженців з Третього Рейху або від громадянської війни в Іспанії, допомога Нансена не застосовувалась, навіть коли багато країн відмовились прийняти їх.

Незважаючи на такі проблеми, Нобелівська премія миру присуджена Офісу у 1938 році за його роботу, але через його розпуск, призові фонди отримала новостворена організація у справах біженців Ліги Націй. Офіс було розпущено одночасно з тим, як Ліга розпустила Вищу комісію (створену 1933 року) через проблеми, пов'язані з німецькими біженцями після розпаду Третього рейху.

Досягнення

За час свого існування Офіс Нансена виконував численні завдання. Одним з прикладів цього є те, що Офіс сприяв за прийняттяю чотирнадцятьма країнами Конвенції щодо біженців 1933 року.

Офіс Нансена допомагав знайти притулок в спеціально побудованих будинках у селах Сирії та Лівану для 40 тисяч вірмен після розселення ще 10 000 в Єревані. Офіс також відповідав за успішне вирішення проблеми біженців Саара в Парагваї після 1935 року.

Див. також

Посилання

  1. https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/1938/nansen.html
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 10 липня 2017.

Бібліографія

  • Adams, Walter, Extent and Nature of the World Refugee Problem, The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 203 (May 1939) 26-36.
  • Convention Relating to the Status of Refugees. Paris, Nansen Office for Refugees, 1938.
  • Hansson, Michael, The Refugee Problem and the League of Nations. Conference held at the Norwegian Nobel Institute, Oslo, January 7, 1938. Geneva, 1938.
  • Macartney, Carlile A., Refugees: The Work of the League. London, 1930.
  • Nansen, Fridtjof, Armenian Refugees, League of Nations Document C. 237. 1924.
  • Nansen, Fridtjof, Russian Refugees: General Report on the Work Accomplished up to March 15, 1922, League of Nations Document C. 124. M. 74. 1922.
  • Nansen International Office for Refugees. Report by the Governing Body to the Twelfth Assembly of League of Nations [A.27. 1931.] See also Report by M. Michael Hansson, Former President of the Governing Body of the Nansen International Office for Refugees, on the Activities of the Office from July 1 to December 31, 1938. [A. 19. 1939. xii] (1939. xii. B.2).
  • Simpson, Sir John Hope, The Refugee Problem: Report of a Survey. London, 1939.
  • Statutes of Nansen International Office for Refugees as Approved by the Council on January 19th, 1931, League of Nations, Official Journal, February 1931, pp. 309–311.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.