Мій дядечко (фільм, 1958)
«Мій дядечко» (фр. Mon oncle) — французька антиутопічна кінокомедія 1958 року режисера Жака Таті. Його перший кольоровий фільм.
Мій дядечко | |
|---|---|
| фр. Mon oncle | |
 | |
| Жанр | кінокомедія |
| Режисер | Жак Таті |
| Продюсер | Жак Таті |
| Сценарист | Жак Таті і Jean L'Hôted |
| У головних ролях |
Жак Таті Жан-П'єр Золя Адрієн Серванті Ален Бекур |
| Оператор | Жан Буржуан |
| Композитор | Ален Роман |
| Кінокомпанія | Gaumont |
| Дистриб'ютор | Gaumont і Netflix |
| Тривалість | 110 |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1958 |
| Кошторис | FRF 250 000 |
| IMDb | ID 0050706 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Мій дядечко у Вікісховищі | |
Сюжет
Багатий промисловець пан Арпель живе з сім’єю у дуже сучасному будинку з різними технологічними пристосуваннями. Його шваґер - пан Юло, має мрійливий і богемний характер. Щоб обмежити вплив шваґра на свого сина пан Арпель дає йому роботу на своїй фабриці.
Ролі виконують
- Жак Таті — пан Юло
- Жан-П'єр Золя — пан Арпель
- Адрієн Серванті — пані Арпель
- Ален Бекур — Жерар Арпель
Вілла Арпель
Навколо фільму
- Фільм частково був знятий у студії в Ніцці (вілла Арпель), у Сен-Мор-де-Фосе (будинок пана Юло) та в Кретеї (фабрика, розміщена біля річки Марни) в районі Парижа.
Нагороди
- 1958 Премія Товариства кінокритиків Нью-Йорка:
- за найкращий фільм іноземною мовою
- 1958 Премія Національної ради кінокритиків США:
- за найкращий іноземний фільм, номер 4
- 1958 Премія Каннського кінофестивалю:
- 1959 Премія «Оскар» Академії кінематографічних мистецтв і наук (США):
- 1959 Премія Синдикату французьких кінокритиків:
- 1959 Премія Сан Жорді для кінематографа:
- найкращому іноземному операторові — Жан Буржуан
- 1960 Нагорода Товариства іспанських кіносценаристів
- за найкращий іноземний фільм
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.