Міллер Орест Федорович
Міллер Орест Федорович (23 липня [4 серпня] 1833 — 20 травня [1 червня] 1889) — російський вчений, професор історії російської літератури. Один з перших біографів Ф. М. Достоєвського. Дійсний статський радник.
| Міллер Орест Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
4 серпня 1833 Хаапсалу, Ляенемаа, Естонія |
| Помер |
1 червня 1889 (55 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Смоленське православне кладовище |
| Діяльність | фольклорист, історик літератури, письменник |
| Alma mater | історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | літературознавство |
| Заклад | Імператорський Санкт-Петербурзький університетd і Санкт-Петербурзький державний університет |
| Автограф |
 |
Життєпис
Народився в Гапсалі в німецькій родині гапсальського митного чиновника і його дружини, уродженої баронеси Унгерн-Штернберг. Був хрещений по лютеранським обряду, з ім'ям Оскар. У три роки залишився круглим сиротою і був узятий на виховання дружиною дядька, росіянкою за походженням. Йому дали чудову домашню освіту. Дитинство і юність його пройшли в Вільно і Варшаві. Зіткнення національностей та віросповідань наводили рано розвинутого хлопчика на роздуми про переваги тієї чи іншої релігії; рання подорож за кордон теж сприяло виробленню певного світогляду.
Під впливом віленського архімандрита Платона, згодом митрополита київського, світогляд схилився в бік православ'я, до якого Міллер цілком свідомо приєднався у віці 15-ти років. Після вторинної подорожі за кордон, Міллер в 1851 блискуче витримав вступний іспит до Імператорського Санкт-Петербурзького університету на історико-філологічний факультет. У 1855 закінчив курс кандидатом і став готуватися до магістерського іспиту. Він уже заявив себе тоді в пресі віршем «На смерть Жуковського» в «Північній бджолі» (1852), патріотичною драмою «Подвиг матері», яка в 1854 році була поставлена в Михайлівському театрі і за настроєм часу мала успіх, історичною драмою в віршах «Конрадин» і друкувалися в Журналі Міністерства народної освіти «Історичними нарисами поезії».
У 1877 році був нагороджений чином дійсного статського радника.
Наукова та педагогічна діяльність Міллера викладені нижче.
Помер Міллер від «розриву серця» 1 червня 1889 Похований на Смоленському православному кладовищі.
Слов'янофільство
Вивчення народної словесності зробило Міллера переконаним прихильником слов'янофільства, але слов'янофільства в його первісному, ідеалістичному вигляді, вільному від казенного патріотизму. Якщо Міллер із захопленням ставився до древньої Русі, то тому, що бачив в ній панування общинного духу, «народного радництва» і торжество істинно християнських начал.
Посилання
- Міллер Орест Федорович // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 404-405.